13 листопада у коворкінгу наукової бібліотеки імені Гордія Палія відбулася лекція-тренінг “Мовленнєвий етикет сучасності”, яку провела доцентка кафедри українознавства Лілія Дмитрук для більш ніж 50 студентів.

Захід пройшов дуже динамічно і жваво з бурхливою полемікою і активною участю студентів в обговоренні сучасного мовленнєвого етикету, до якого долучилися члени студентського наукового гуртка кафедри.

Стецко Вікторія (3б) виступила з повідомленням “Вербальні засоби комунікації та мовленнєвий етикет”.

Шульга Ольга (3б) виступила з повідомленням “Невербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет”.

Іваненко Олександр  та  Любчич Віктор (3б) продемонстрували колоритні мініатюри спілкування лікаря і пацієнта “Лікар - пацієнт” під час професійного спілкування, коли лікар вдало використовує мовленнєвий етикет і навпаки. Студентство активізувалося в обговорення ситуацій, що виникають на різних етапах спілкування, особливо, коли лікар чи пацієнт не володіють мовленнєвим етикетом або забувають про нього. Адже односкладні і багатозначні вигуки на зразок: “О-го”, “У-гу!”, “М-да-а” лякають хворого і можуть бути джерелом ятрогеній. Адже хворий прислуховується не тільки до слів, але і до відтінку, голосу лікаря, прагне прочитати свій вирок у його очах. Є слова-табу, які необхідно виключити із словника медика. Насамперед, це зневажливі, грубі, безцеремонні звертання до колег, пацієнтів, запитання, репліки, коментарі в умовах, коли хворий не може бути відвертим, або коли вони змушують його засоромитися, замкнутися.Стосується це і побутового, професійного жаргону. Скажімо, принизливо людину, що страждає, називати за діагнозом: діабетик, астматик, пневматик тощо. А ось комплімент, так само як і висловлене співчуття, не тільки покращує настрій, а й, за ствердженням деяких учених, навіть подовжує життя.

На тренінгу студенти разом з лекторкою відпрацьовували правильні формули знайомства, вітання, прощання, подяки, побажання, звертання, привертання уваги прохання, поради, пропозиції, згоди, відмови, вибачення, скарги, розради, компліменту, несхвалення, докору. Практикували правильне використання форм звертання один до одного та до інших. Активно виправляли кальки, суржик, діалект, інші мовні огріхи, що трапляються у власному мовленні, мовленні молоді, викладачів, пресі, телебаченні, інтернет-виданнях.

Отже, як і в звичайному житті, так і в лікувальній діяльності, дотримання мовленнєвого етикету має велике значення. Уміння розмовляти з хворим, знаходити відповідні слова – це важливий інструмент на шляху до одужання.

13 листопада у коворкінгу наукової бібліотеки імені Гордія Палія відбулася лекція-тренінг “Мовленнєвий етикет сучасності”, яку провела доцентка кафедри українознавства Лілія Дмитрук для більш ніж 50 студентів.

Захід пройшов дуже динамічно і жваво з бурхливою полемікою і активною участю студентів в обговоренні сучасного мовленнєвого етикету, до якого долучилися члени студентського наукового гуртка кафедри.

Стецко Вікторія (3б) виступила з повідомленням “Вербальні засоби комунікації та мовленнєвий етикет”.

Шульга Ольга (3б) виступила з повідомленням “Невербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет”.

Іваненко Олександр  та  Любчич Віктор (3б) продемонстрували колоритні мініатюри спілкування лікаря і пацієнта “Лікар - пацієнт” під час професійного спілкування, коли лікар вдало використовує мовленнєвий етикет і навпаки. Студентство активізувалося в обговорення ситуацій, що виникають на різних етапах спілкування, особливо, коли лікар чи пацієнт не володіють мовленнєвим етикетом або забувають про нього. Адже односкладні і багатозначні вигуки на зразок: “О-го”, “У-гу!”, “М-да-а” лякають хворого і можуть бути джерелом ятрогеній. Адже хворий прислуховується не тільки до слів, але і до відтінку, голосу лікаря, прагне прочитати свій вирок у його очах. Є слова-табу, які необхідно виключити із словника медика. Насамперед, це зневажливі, грубі, безцеремонні звертання до колег, пацієнтів, запитання, репліки, коментарі в умовах, коли хворий не може бути відвертим, або коли вони змушують його засоромитися, замкнутися.Стосується це і побутового, професійного жаргону. Скажімо, принизливо людину, що страждає, називати за діагнозом: діабетик, астматик, пневматик тощо. А ось комплімент, так само як і висловлене співчуття, не тільки покращує настрій, а й, за ствердженням деяких учених, навіть подовжує життя.

На тренінгу студенти разом з лекторкою відпрацьовували правильні формули знайомства, вітання, прощання, подяки, побажання, звертання, привертання уваги прохання, поради, пропозиції, згоди, відмови, вибачення, скарги, розради, компліменту, несхвалення, докору. Практикували правильне використання форм звертання один до одного та до інших. Активно виправляли кальки, суржик, діалект, інші мовні огріхи, що трапляються у власному мовленні, мовленні молоді, викладачів, пресі, телебаченні, інтернет-виданнях.

Отже, як і в звичайному житті, так і в лікувальній діяльності, дотримання мовленнєвого етикету має велике значення. Уміння розмовляти з хворим, знаходити відповідні слова – це важливий інструмент на шляху до одужання.