Нормативна база: Студентська олімпіада з біологічної хімії проводиться відповідно до ст. 62 Закону «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII у терміни, регламентовані листами МОН України та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, на підставі «Положення про проведення всеукраїнських олімпіад у ВНМУ ім. М.І. Пирогова» згідно Наказу ректора ЗВО Вінницького медичного університету ім. М. І. Пирогова зважаючи на дотримання законодавства України в частині гарантування заходів безпеки

Під час організації та проведення олімпіади кафедра керується чинним законодавством України, «Кодексом академічної доброчесності та корпоративної етики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова», «Положенням про організацію освітнього процесу у ВНМУ ім. М.І. Пирогова», іншими внутрішніми нормативно-правовими актам з питань організації освітнього процесу в університеті.

Мета: Підвищення якості підготовки здобувачів освіти з фундаментальних (природничо-наукових) дисциплін таких як біологічна хімія, медична біохімія та молекулярна біологія задля підтримки і розвитку творчого потенціалу обдарованої молоді - майбутніх висококваліфікованих фахівців в галузі охорони здоров’я.

План проведення олімпіад: Студентська олімпіада з біологічної хімії проводиться в два тури:

І тур (відбірковий) – вирішення тестових завдань різного рівня складності (тести закритого типу – одна правильна відповідь, тести з кількома правильними відповідями, тести на визначення правильної відповідності та послідовності; тести відкритого типу – необхідно самостійно визначити і вписати правильний варіант). Тестування проводиться на платформі MS Teams за допомогою  MS Forms, регламентоване за часом і кількістю тестів, із автоматичним підрахунком результатів.

ІІ тур (основний) - перевірка фундаментальних теоретичних знань і практичних навичок з по основним розділам біохімії на основі завдань різної складності (заповнення ланцюжків біохімічних перетворень, вирішення ситуаційних та розрахункових задач) по визначеним розділам біохімії:

• Загальні закономірності метаболізму. Біоенергетика;
• Метаболізм вуглеводів та ліпідів;
• Метаболізм простих білків та амінокислот. Молекулярна біологія. Основи молекулярної генетики.

До ІІ туру допускаються учасники олімпіади, які у І турі вирішили не менше 60 % тестових завдань. Бали, отримані у І та ІІ турах, складають фінальну оцінку здобувача за олімпіаду. Результати олімпіади оголошуються здобувачам не пізніше, ніж через 48 годин після завершення ІІ туру і затверджуються рішенням кафедри.

Критерії визначення переможців олімпіади: Переможці олімпіади визначаються за наступними критеріями:

• Диплом І ступеня – здобувач надав не менше 80 % вірних відповідей за І та ІІ тур сумарно;
• Диплом ІІ ступеня –  70-79 %;
• Диплом ІІІ ступеня – 60 -69 %, відповідно.

Переможці олімпіади урочисто нагороджуються дипломами ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Учасники олімпіади, які пройшли у ІІ тур, відзначаються грамотами Вінницької філії Українського біохімічного товариства. Звіт про проведення олімпіади подається відповідальним за проведення олімпіади в навчальний відділ у визначені терміни.

Анулювання результатів олімпіад: 

Анулювання та скасування результатів олімпіади відбувається у випадках порушення норм академічної доброчесності (списування, спілкування, обман); виявлення під час ІІ туру олімпіади у здобувача (або на його робочому місці) будь-яких технічних засобів зв’язку, пристроїв обробки та відтворення інформації, друкованих чи рукописних матеріалів; відмова від здачі роботи після завершення терміну, що був відведений на її виконання. У випадку незгоди з рішенням оцінювача (оцінювачів) учасник олімпіади має право звернутися до завідувача кафедри з заявою (апеляцією). У випадку невирішеного питання – у інші інстанції відповідно до чинного Положення про розгляд звернень здобувачів вищої освіти у ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Перелік тем, що виносяться на олімпіаду: 

• Ферменти: визначення, номенклатура, класифікація, властивості.
• Хімічна природа та структура ферментів. Активний та алостеричний центри. Механізм дії фе рментів.
• Мультиферменти та iзоферменти. Клiнічне значення iзоферментiв. Ензимодіагностика та ензимотерапія.
• Активатори та iнгiбiтори ферментiв. Конкурентні та неконкурентні інгібітори ферментів в медичній практиці.
• Принципи та одиниці визначення активності ферментів. Способи регуляції ферментативної активності.
• Коферменти, що приймають участь в окисно-відновних реакціях: віта-мінні (НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, убіхінон), гем, глутатіон: механізми дії, значення.
• Коферменти - переносники хiмiчних груп (ТДФ, ПАЛФ, КоА, біотин, ТГФК, метилкобала мін, вітаміни К та А): механiзм дiї, бiологiчне значення.
• Основні закономірності обміну речовин. Молекулярні основи біоенергетики
• Загальні шляхи катаболізму та етапи вивільнення енергії з органічних ре-човин. Окисне декарбоксилування пірувату: визначення, локалізація, структура мультиферментного комплексу, значення.
• Цикл трикарбонових кислот Кребса: визначення, локалізація, механізм, регуляція, поповнення метаболітів, біологічне значення.
• Тканинне дихання: визначення, локалізація. Структурна організація дихального ланцюга. Допоміжні ферменти тканинного дихання.
• Окисне фосфорилування: визначення, механізм, значення. Основні положення хеміосмотичної теорії Мітчела. Коефiцiєнт Р/О.
• Iнгiбiтори тканинного дихання. Роз'єднувачi тканинного дихання та окис-ного фосфорилуван ня.
• Вуглеводи: класифiкацiя, представники, структура, бiологiчна роль.
• Норма вуглеводiв в харчуваннi. Травлення та всмоктування вуглеводiв в ШКТ. Роль клiтковини (целюлози) та iнших харчових волокон в травленнi.
• Глікоген: будова, біологічне значення. Обмін глікогену та його гормона-льна регуляція. Глікогенози та аглікогенози.
• Анаеробний глiколiз: визначення, локалізація, етапи, бiологiчне значення. Субстратне фосфорилування та гліколітична оксидоредукція.
• Глюконеогенез: визначення, субстрати, гормональна регуляція та біологічне значення. Глюкозо-лактатний та глюкозо-аланіновий цикли.
• Пентозофосфатний цикл: визначення, локалізація, етапи, бiологiчне значення. Спадкове порушення активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
• Аеробне окиснення глюкози: етапи, регуляція, енергетичний баланс. Ефект Пастера.
• Нейрогуморальна регуляцiя вуглеводного обмiну. Гіпоглікемія, гіперглікемія та глюкозурія: визначення, види та причини.
• Бiохiмiчна характеристика та дiагностика цукрового дiабету.
• Лiпiди: визначення, класифікація, представники та біологічне значення.
• Поняття про пероксидне окиснення ліпідів (ПОЛ). Утворення та знеш-кодження активних форм кисню. Каскад арахідонової кислоти. Ейкозаноїди та їх біологічне значення.
• Норма ліпідів в харчуваннi. Травлення ліпідів у ШКТ та всмоктування продуктів гідролізу. Структура та роль жовчних кислот.
• Транспортнi форми лiпiдiв: будова, склад, клініко-діагностичне значення
• Внутрішньоклітинний ліполіз: визначення, локалізація, механізм, гормональна регуляція та біологічне значення.
• Окиснення жирних кислот та гліцерину в тканинах: механізм, ферменти, коферменти, значен ня, енергетичний баланс.
• Синтез насичених жирних кислот: механізм, роль біотину, структура мультиферментного комплексу. Особливості синтезу ненасичених жирних кислот.
• Нейтральні жири (триацилгліцериди): визначення, будова, біосинтез, біологічне значення.
• Фосфоглiцериди: визначення, представники, будова, біосинтез, бiологiчне значення. Ліпотропні та ліпогенні фактори .
• Кетонові тiла: визначення, представники, біологічне значення. Вміст в крові у нормі та при патології. Метаболізм кетонових тіл. Кетогеннi та антикетогеннi фактори.
• Холестерол: будова, бiосинтез, бiологiчне значення. Норма вмісту в кровi. Транспортні форми ліпідів.
• Нейрогуморальна регуляцiя ліпідного обмiну. Патологiя ліпідного обміну: атеросклероз, стеаторея, жовчно-кам’яна хвороба, ожиріння.
• Прості бiлки та амінокислоти: будова, метаболізм, регуляція
• Бiлки: визначення, склад, будова (рівні структурної організації, типи хімічних зв’язків), фізико-хімічні властивості та біологічна роль.
• Норма білків у харчуванні. Повноцінні та неповноцінні білки. Динамічний стан білків: коефіцієнт зношування білків (Рубнера), білковий мінімум та оп-тимум, азотистий баланс.
• Травлення білків у шлунково-кишковому тракті: механізм, ферменти (ендо- та екзопептидази) та їх активація. Роль НСl в травленні білків. Інгібітори протеолітичних ферментів.
• Гниття білків в товстому кишечнику. Токсичні продукти гниття: утворення та знешкодження. Лабораторна діагностика інтенсивності гниття (значення тваринного індикану).
• Декарбоксилування амінокислот: визначення, ферменти, коферменти. Утворення, бiологiчне значення та знешкодження біогенних амінів (гістаміну, серотоніну, катехоламінів, гама- аміномасляної кислоти).
• Трансамiнування амiнокислот: визначення, механізм, ферменти та коферменти. Клiнiко-діагностичне значення визначення активностi трансамiназ в кровi.
• Дезамiнування амiнокислот: визначення, види, ферменти та значення. Джерела амоніаку в організмі. Вміст амоніаку в крові у нормі та при патології. Механізми токсичної дії амоніаку.
• Способи знешкодження амоніаку в організмі. Транспорті форми амоніаку. Орнітиновий цикл: визначення, механізм, біологічне значення, генетичні дефекти. Рівень сечовини в крові та сечі у нормі та при патології.
• Особливості обміну та значення ациклічних амінокислот (гліцину, серину, цистеїну, метіоніну, аспартату, глутамату, аргініну та розгалужених амінокислот). Спадкові ензимопатії (хвороба «кленового сиропу», гіпергомоцистеїнемія).
• Особливостi обмiну та значення циклічних амінокислот (фенілаланіну та тирозину). Спадкові ензимопатії (фенілпіровиноградна олігофренія, альбінізм, алкаптонурія).
• Нуклеїнові кислоти. Молекулярна біологія
• Пуринові нуклеотиди: визначення, структура, біологічне значення. Особливості синтезу та розпаду пуринових нуклеотидiв в тканинах. Патологiя пуринового обмiну.
• Піримідинові нуклеотиди: визначення, структура та біологічне значення. Особливості синтезу та розпаду піримідинових нуклеотидів. Оротатацидурія.
• Реплікація ДНК: визначення, фактори та механізм. Інгібітори реплікації.
• Транскрипція: визначення, фактори та механізм. Промотори та паліндроми. Процесінг. Інгібітори транскрипції
• Генетичний код та його властивості. Трансляція: визначення та фактори трансляції. Активація амінокислот.
• Характеристика основних етапів трансляції. Пострансляційна модифікація. Інгібітори трансляції.
• Регуляцiя матричного синтезу білків у прокаріотів за схемою Жакоб і Моно. Структура оперону.
• Регуляція експресії генів у еукаріотів на рівні структурної організації геному, транскрипції та трансляції.
• Молекулярні механізми точкових мутацій. Репарація ДНК: визначення, механізм, ферменти, біологічне значення, патологія.

• Biological and bioorganic chemistry: textbook: in 2 books. Book 2. Biological Chemistry / Gubsky Yu. I., Nezenkovska I.V., Korda M.M. … Zaichko N.V. et al.; еdited by Yu. I. Gubsky, I.V. Nezenkovska. – Kyiv: AUS Medicine Publishing, 2020. – 544 с.
• Губський Ю.І. Біологічна хімія: підручник / Губський Ю.І., Ніженковська І.В. та ін. – Київ-Вінниця: Нова Книга, 2021. – 648 с.
• Біохімія людини: підручник, 3-е видання, виправлене та доповнене / за ред. Я.І. Гонського, Т.П. Максимчука – Тернопіль: ТДМУ «Укмедкнига», 2020. – 732 с
• Нельсон Д., Кокс М. Основи біохімії за Ленінджером / пер. з англ.: О. Матишевська, наук. ред. перекладу: С. Комісаренко – Львів: БаК, 2015 – 1256 с.
• Lippincott’s Illustrated Reviews: Biochemistry / Denise R. Ferrier – 6th ed., 2014. – 552 р.
• Harper’s Illustrated Biochemistry / V.W. Rodwell, D.A. Bender, K.M. Botham et al. – Mc Graw Hill Education, 2015. – 817 p.
• Textbook of Medical Biochemistry/ Chatterjea M.N., Shinde Rana. – New Delphi: Taypee, 2012. – 876 р.
• https://aklectures.com/
• http://ua.ukrbiochemjournal.org/magarchive

Фотозвіт