У ВНМУ ім. М.І. Пирогова продовжуються Дні поезії. На кафедрі українознавства відбулася зустріч з Наталією Химич - ціКАВОЮ і назвиЧАЙною поеткою сучасності. Пані Наталія розповіла студентам про поетичні об"єднання та громадські ініціативи, в яких сама бере активну участь і до яких можуть долучитися усі охочі - "Поезія незламних", "Поетичний чайник", "Подільська хризантема", "Слово діє". Поділилася досвідом участі у фестивалі "Вінбукфест" та проєкті "Сила духу - сила слова". Наталія Химич є авторкою збірок "Душа вплелася між рядками", "Моя вільна Україна". Вона також друкується в альманах: "Євшан", "Чари ночі", "Слово", "З горіха зерня", "Вінницький край", "Відображення", "Сила почуттів", "Відродження", "Люблю тебе. Щоденно" та інші. Поетка читала вірші для дітей, пейзажну, інтимну лірику, в рядках якої вплетено знаковий авторський образ "Жінки-кави". Саме він став візитівкою пані Наталії. Студенти також мали нагоду послухати пронизливу, емоційну і правдиву лірику на воєнну тематику зі збірки "Моя вільна Україна". У рубриці "Питання - відповіді" вони також ставили свої питання до пані Наталії. Висловлюємо вдячність Наталі Химич за цікаву, щиру і натхненну розмову, за її ніжні і сильні вірші!

*************************************************************************************************************         

 У рамках Днів поезії на кафедрі українознавства Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова 19.03.2026 року відбулася зустріч з талановитою і харизматичною Катериною Андрощук, лауреаткою літературно-мистецької премії імені Михайла Стельмаха, фіналісткою конкурсу воєнної поезії пам'яті Гліба Бабича, авторкою збірки поезій "Янголи в камуфляжі". Її вірші публікуються в літературно-мистецьких альманахах "Подільське перевесло", "Стусове коло", "Презентація орлиного польоту", "Ми в дорогу йшли на світанні", "Євшан", в антології "Шевченковий блокпост".

          З прозою письменниці можна ознайомитися на сторінках соцмереж https://www.facebook.com/share/17NmZkh5po/

          Катерина Миколаївна читала свої самоіронічні нариси, соціальну, інтимну та воєнну лірику, відповідала на питання слухачів. Студентки Денисюк Анна (група 41б), Шумська Ангеліна (Астра) (101 група; членкиня "Літературної Вежі"), Дьяченко Вікторія (група 30а) читали авторські твори. Також студентський колектив 30 групи 1 курсу виконав пісню "Надія є".

Висловлюємо вдячність Катерині Миколаївні за приємну і натхненну розмову, за оптимізм та життєствердну позицію!

​​​​​​​

**********************************************************************************************************************************************************************

АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ: МАГІЯ ТРАДИЦІЙ І СМІХУ

29 листопада на кафедрі українознавства відбулося яскраве та незабутнє свято – Андріївські вечорниці, приурочене стародавнім українським традиціям ворожіння та веселощів у ніч на Андрія. Захід об’єднав українських та іноземних студентів, викладачів та гостей у святковій атмосфері, де оживали народні звичаї та пісенні традиції.

Свято розпочалося привітанням ведучих, які розповіли про історію Андріївських вечорниць та їхнє значення для української культури. Учасники мали змогу поринути в чарівний світ старовинних традицій: в хаті тітки Палажки відбулася театралізована сценка, де куми, молодь і господиня, демонстрували давні звичаї, а головним елементом була стрічка правди, яка розкривала щирі секрети та веселила всіх присутніх.

Особливим моментом вечорниць стало ворожіння на обручках та зерні, що дозволило дівчатам дізнатися про своїх майбутніх суджених. Крім того, учасники гадали за улюбленими поетичними творами.

Не обійшлося і без традиційних українських забав: молодь із захопленням брала участь у кусанні калити, а за правилами, хто не зміг – співав народну пісню. Усі присутні долучилися до спільних ігор, пісень і танців, створюючи атмосферу справжньої української гостинності та веселощів.

Під час свята прозвучали поезії, зокрема юної поетеси Ангеліни Шумської, членкині «Літературної Вежі» АСТРИ, що додало вечорницям особливого ліричного відтінку. Ведучі наголосили на важливості збереження народних традицій та їхнього передавання наступним поколінням, адже саме у цих обрядах живе пам’ять про історію, культуру та мудрість наших предків.

Завершилося свято солодкими передбаченнями та фотографіями на пам’ять, які нагадуватимуть усім про цей веселий і чарівний вечір. Андріївські вечорниці ще раз довели, що українські традиції залишаються живими, а радість спільного святкування здатна об’єднати покоління.

Свято вдалося на славу: сміх, жарти, пісні та ворожіння створили справжню магію української культури, яку так важливо берегти й передавати.

***********************************************************************************************************************************

Мова є прапором нації на нашій планеті,

символом нашого буття – і цього забувати не можна...

Олександра Сербенська, українська мовознавиця.

24 листопада 2025 року серед здобувачів першого курсу був проведений майстер-клас «Пиши та говори правильно», мета якого полягала насамперед у донесенні усвідомлення важливості мовної грамотності, охоплюючи професійну та емоційну грамотність, встановленні причин виникнення акцентуаційних, лексичних, граматичних помилок, визначенні способів їх запобігань тощо.

Вислів Віктора Мойсієнка, українського лінгвіста про те, що грамотність – це одна з головних рис, яка характеризує людину набагато більше ніж це робить одяг або зовнішність, ще раз доводить: знання з мови обов’язково потрібні кожній прогресивній людині. Уміння точно, естетично та яскраво виражати свої думки, чітко, правильно їх записувати нерозривно пов’язане зі здатністю ефективно використовувати мову для досягнення цілей, аналізувати, оцінювати, обробляти інформацію, орієнтуватися в навколишньому світі. Грамотно комунікувати, уживаючи правильні мовні структури, багатий словниковий запас є найважливішим стрижнем, що формується протягом усього життя, не без урахування, звісно, сучасних технологій сьогодення.

Розуміння важливості покращувати знання з української мови, бажання поділитися певним набором правил, культурою усного та писемного мовлення визначило деякі аспекти обговорень:

• Бути грамотним – данина інтелектуальній моді чи обов’язок перед собою.
• Лексична грамотність. Причини вживання слів у невластивих значеннях та порушення мовної логічності.
• Мовна точність: граматика та штучний інтелект (переваги й недоліки).

• Акцентуаційна мовна норма: лайфхаки.
• Цікаве про пунктуаційну мовну норму.
• Особливості мовленнєвого етикету.
• Українські фразеологізми як безцінне мовне багатство.
• Як покращити українську мову: подкасти та платформи.

Свідомість людства та його розвиток будується на мовній грамотності. «Людина, яка неграмотно пише і говорить – неграмотно думає і живе. Її спосіб думання переходить на її життя», – ділився міркуваннями Олександр Ірванець (український письменник та перекладач) в інтерв’ю до Міжнародного дня грамотності (Телеканал новин «24» спільно з «Інститутом Просвіти»).

Тож будьмо грамотними! Покращуймо своє життя й світ навколо!

Висловлюємо велику вдячність здобувачам першого курсу групи 14-а за підтримку й допомогу в проведенні майстер-класу, виявлений інтерес та демонстрацію практичних навичок і знань з української мови. 

****************************************************************************************************************

13 листопада у коворкінгу наукової бібліотеки імені Гордія Палія відбулася лекція-тренінг “Мовленнєвий етикет сучасності”, яку провела доцентка кафедри українознавства Лілія Дмитрук для більш ніж 50 студентів.

Захід пройшов дуже динамічно і жваво з бурхливою полемікою і активною участю студентів в обговоренні сучасного мовленнєвого етикету, до якого долучилися члени студентського наукового гуртка кафедри.

Стецко Вікторія (3б) виступила з повідомленням “Вербальні засоби комунікації та мовленнєвий етикет”.

Шульга Ольга (3б) виступила з повідомленням “Невербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет”.

Іваненко Олександр  та  Любчич Віктор (3б) продемонстрували колоритні мініатюри спілкування лікаря і пацієнта “Лікар - пацієнт” під час професійного спілкування, коли лікар вдало використовує мовленнєвий етикет і навпаки. Студентство активізувалося в обговорення ситуацій, що виникають на різних етапах спілкування, особливо, коли лікар чи пацієнт не володіють мовленнєвим етикетом або забувають про нього. Адже односкладні і багатозначні вигуки на зразок: “О-го”, “У-гу!”, “М-да-а” лякають хворого і можуть бути джерелом ятрогеній. Адже хворий прислуховується не тільки до слів, але і до відтінку, голосу лікаря, прагне прочитати свій вирок у його очах. Є слова-табу, які необхідно виключити із словника медика. Насамперед, це зневажливі, грубі, безцеремонні звертання до колег, пацієнтів, запитання, репліки, коментарі в умовах, коли хворий не може бути відвертим, або коли вони змушують його засоромитися, замкнутися.Стосується це і побутового, професійного жаргону. Скажімо, принизливо людину, що страждає, називати за діагнозом: діабетик, астматик, пневматик тощо. А ось комплімент, так само як і висловлене співчуття, не тільки покращує настрій, а й, за ствердженням деяких учених, навіть подовжує життя.

На тренінгу студенти разом з лекторкою відпрацьовували правильні формули знайомства, вітання, прощання, подяки, побажання, звертання, привертання уваги прохання, поради, пропозиції, згоди, відмови, вибачення, скарги, розради, компліменту, несхвалення, докору. Практикували правильне використання форм звертання один до одного та до інших. Активно виправляли кальки, суржик, діалект, інші мовні огріхи, що трапляються у власному мовленні, мовленні молоді, викладачів, пресі, телебаченні, інтернет-виданнях.

Отже, як і в звичайному житті, так і в лікувальній діяльності, дотримання мовленнєвого етикету має велике значення. Уміння розмовляти з хворим, знаходити відповідні слова – це важливий інструмент на шляху до одужання.

13 листопада у коворкінгу наукової бібліотеки імені Гордія Палія відбулася лекція-тренінг “Мовленнєвий етикет сучасності”, яку провела доцентка кафедри українознавства Лілія Дмитрук для більш ніж 50 студентів.

Захід пройшов дуже динамічно і жваво з бурхливою полемікою і активною участю студентів в обговоренні сучасного мовленнєвого етикету, до якого долучилися члени студентського наукового гуртка кафедри.

Стецко Вікторія (3б) виступила з повідомленням “Вербальні засоби комунікації та мовленнєвий етикет”.

Шульга Ольга (3б) виступила з повідомленням “Невербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет”.

Іваненко Олександр  та  Любчич Віктор (3б) продемонстрували колоритні мініатюри спілкування лікаря і пацієнта “Лікар - пацієнт” під час професійного спілкування, коли лікар вдало використовує мовленнєвий етикет і навпаки. Студентство активізувалося в обговорення ситуацій, що виникають на різних етапах спілкування, особливо, коли лікар чи пацієнт не володіють мовленнєвим етикетом або забувають про нього. Адже односкладні і багатозначні вигуки на зразок: “О-го”, “У-гу!”, “М-да-а” лякають хворого і можуть бути джерелом ятрогеній. Адже хворий прислуховується не тільки до слів, але і до відтінку, голосу лікаря, прагне прочитати свій вирок у його очах. Є слова-табу, які необхідно виключити із словника медика. Насамперед, це зневажливі, грубі, безцеремонні звертання до колег, пацієнтів, запитання, репліки, коментарі в умовах, коли хворий не може бути відвертим, або коли вони змушують його засоромитися, замкнутися.Стосується це і побутового, професійного жаргону. Скажімо, принизливо людину, що страждає, називати за діагнозом: діабетик, астматик, пневматик тощо. А ось комплімент, так само як і висловлене співчуття, не тільки покращує настрій, а й, за ствердженням деяких учених, навіть подовжує життя.

На тренінгу студенти разом з лекторкою відпрацьовували правильні формули знайомства, вітання, прощання, подяки, побажання, звертання, привертання уваги прохання, поради, пропозиції, згоди, відмови, вибачення, скарги, розради, компліменту, несхвалення, докору. Практикували правильне використання форм звертання один до одного та до інших. Активно виправляли кальки, суржик, діалект, інші мовні огріхи, що трапляються у власному мовленні, мовленні молоді, викладачів, пресі, телебаченні, інтернет-виданнях.

Отже, як і в звичайному житті, так і в лікувальній діяльності, дотримання мовленнєвого етикету має велике значення. Уміння розмовляти з хворим, знаходити відповідні слова – це важливий інструмент на шляху до одужання.

*****************************************************************************************************************************

18 листопада 2025 року відбувся круглий стіл «Словесна ментальність як засіб збереження культурно-генетичної пам’яті етносу. Теорія мови та мислення Олександра Потебні», присвячений 190-річчю від дня народження Олександра Опанасовича Потебні (1835-1891), мовознавця, філософа, фольклориста, педагога, етнографа, літературознавця, громадського діяча, доктора філології, основоположника психологічного методу в літературознавстві.

До онлайн-заходу (платформа Google Meet) долучилися студенти першого курсу, викладачі кафедри українознавства та всі охочі.

Із середини позаминулого століття розвиток і становлення української науки відбувалися з відчутною перевагою гуманітарних дисциплін над природничими. Історія, народознавство, фольклористика, етнографія, а поряд – мовознавство.

Олександр Потебня став найвидатнішим українським філологом доби, видатним новатором, найпотужнішим філософом української мови.

Науковцю належить чимало праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв'язок мови й мислення тощо. Серед них особливе місце мають фундаментальні праці: двотомник «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень» (1883–1888) і чотиритомник «Із записок з російської граматики» (перші два томи видані у 1874 і 1888 рр., останні – посмертно, 1889 і 1941 рр.), «Нотатки про малоруське наріччя» (1870).

Його магістерська робота мала назву «Про деякі символи в слов’янській народній поезії» (1860). Професор і лідер Харківської школи мовознавства також був видавцем і редактором творів письменників (Петра Гулака-Артемовського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Івана Манжури), публікував фольклорні збірки з коментарями. Серед найвідоміших його праць був коментар до «Слова о полку Ігоревім». Дослідив походження фонетики, граматики тощо. Заклав підвалини східнослов’янської діалектології як самостійної галузі досліджень.

Олександр Опанасович створив найавторитетнішу потужну філологічну школу в Харкові. Розглядаючи ідею зв’язку мови та психології, сформував психологічний напрям мовознавства й довів зв’язок мовного та національного питань. Гостро протестував проти денаціоналізації загалом і деукраїнізації українців зокрема.

Мета круглого столу полягала насамперед не тільки в ознайомленні з вузькофілологічними, вузькофілософськими працями Олександра Потебні, а щонайголовніше – розповісти про дорогу його життя, про стан його душі, про його внутрішні переживання; простежити погляди науковця в надскладних мовно-суспільних обставинах другої половини ХІХ століття й усвідомити наскільки складно було зреалізувати себе в той час, і наскільки неоціненний його внесок у слов’янську лінгвістику!

Лишень вдумайтесь! Олександр Опанасович жив у ту епоху, коли українське наукове слово не мало можливості «одягатися в українську мову», потрібно було знаходити якісь інші форми. Будучи поліглотом взявся досліджувати інші мови для того, щоб з допомогою інших мов пояснити явища української мови. Його фундаментальна праця – «Із записок російської граматики» – це є не зовсім та російська граматика, яку може собі уявляти читач, не посвячений у ці речі. Ця праця (власне його докторська дисертація) – аналіз граматики, як казав сам автор, східнослов’янських мов, у якій чітко виокремив риси, притаманні лише українській мові. Для того, щоб пояснити явища української, російської та інших слов’янських мов, він залучав західнослов’янські та інші матеріали (санскрит, грецьку, латинську тощо). Мовознавцю вдалося проаналізувати й довести неповторність й окремішність рідної мови.

Він був першим, хто назвав внутрішню форму слова; першим, хто сказав, що слово має фонетичну оболонку, що слово має значення, і що слово має найважливіше – мотив називання.  «Мотивація – королева всього»! Він відкидає думку про загальні значення слів і не визнає синонімічних рядів; розрізняє мову прози й мову поезії; визнає, що слово має багато відтінків, декілька лексичних значень, але вважає, що мовець завжди вибирає лише одну форму... Навчив нас дивитися всередину слова. Потебня подарував нам дивовижну думку, що з допомогою своїх слів неможливо достеменно передати власну думку, але (що може бути набагато важливіше) у когось збудити його думку (!)

Щоб не вмерти духовно в тій Російській імперії, яка оголосила вирок його народові та його мові, мовознавець наважується на героїчний вчинок, непідвласний духові тієї доби, – вирішує перекласти «Одіссею» Гомера українською мовою, будучи впевненим, що текст не опублікують.

Його сміливість, легкість польоту наукового мислення заворожує. І чим більше ми віддаляємось від науковця, тим найвеличніша та неосяжніша його постать.

Усе це помножене на небайдужість до Містичної та Магічної Постаті, того, хто проник у суть мови, визначило проблематику доповідей і повідомлень:

• Магічна Постать Олександра Потебні як творця прообразу гуманітарної науки майбутнього (вступне слово – доц. Білик Я.С.).
• Людина, яка зрозуміла мову. Дорога життя наукового генія (Інна Костогриз).
• Феномен мовної особистості науковця й педагога. О. О. Потебня і Харківська філологічна школа (Яна Антосевич, Анастасія Доротюк).
• Роль Олександра Потебні в розвитку української мови й становленні української ідентичності (Скороход Валерія, Форманчук Дмитро). 
• Теорія мови й мислення в науковій спадщині О. О. Потебні: філософія мови та сучасні проблеми когнітивної лінгвістики (Грицай Анна).
• О. Потебня – творець теорії про внутрішню форму слова (Василій Нахтман, Микола Мамчич).
• Світ фольклору Олександра Потебні (Марія Бус).
• Мова і самосвідомість народу: етнопсихологічні ідеї О.Потебні (Мужчиніна Анастасія, Савчак Юлія ).
• Послідовники ідей О.Потебні. Потебніанство (Антон Харсун).

Ми завдячуємо О. Потебні багатьма теоріями, хоча глибина ідей вченого розкрилася лише у ХХ ст. На зламі XX–XXI ст. посилився інтерес до вченого як теоретика літератури. Його теорія образності, вчення про поетичне мислення, специфіку художньої діяльності привертають у нашій країні та за її межами пильну увагу теоретиків літератури, естетиків, мистецтвознавців, психологів, соціологів, зокрема тих, які вивчають соціальну психологію та теорії комунікацій.

На жаль, за життя науковець не дочекався видання книг «Із лекції з теорії словесності. Байка. Прислів’я. Приказка» (1894), «Із записок з теорії словесності» (1905), «Думка та мова» (1989) та ін. Але його спадщина живе далі. Ім'ям О. Потебні назвали Інститут мовознавства НАН України (1945). Його ім'я має також вулиця в Харкові, школа в с. Гришиному Сумської області. На батьківщині вченого 1977 р. відкрито народний музей О. Потебні та встановлено пам’ятник видатному мовознавцеві.

Завдяки видатному вченому українська філологія завоювала авторитет у слов’янському світі, вийшла на загальноєвропейський рівень.

• Яка душевна драма великого науковця?
• Які мотиви його діяльності?
• У чому ж, власне, полягає філософія мови Олександра Потебні?
• Чому називав українську мову малоруським наріччям?
• Чому О.Потебня заглибився в Граматику?
• Чому його праця «Мова і народність» є мегаактуальною? Як сприймаються слова вченого: «Немає більшої деградації в розвитку людства, ніж зречення від своєї мови і своєї культури»?..

Ці та інші дискусійні питання стали ключовими для обговорення серед учасників круглого столу, протягом якого виникали нові й нові, оскільки через скільки років ми щойно починаємо осмислювати доробок Найвеличнішої Постаті, до якої потрібно ще рости й рости.

Безсумнівно, Олександр Потебня – особистість, що займає місце поза часом та будь-якою ідеологією. Внесок Олександра Потебні в загальну й слов’янську лінгвістику – неоціненний! Світового масштабу! Як науковець він випередив сучасне йому мовознавство; заглибився в суть і еволюцію мови так глибоко, як до нього не заглиблювався жоден учений.

І ми сподіваємось, що колись, можливо, від сьогодні (в контексті його теперішнього ювілею) все більше дізнаватимемось про Першого потужного філософа мови, який пишучи чужою мовою, зберіг усвідомлення, що силу дає тільки рідна мова. І те, що зараз є найзлободеннішим і закритим – «Мова – тотожна нації, а нація – тотожна духові народу» – нарешті прибуде в кожного з нас.

         Висловлюємо велику вдячність здобувачам першого курсу групи 4-а за підтримку й допомогу в проведенні круглого столу, виявлений інтерес до найпотужнішого філософа української мови.

***************************************************************

Дев'ятого вересня 2025 року на кафедрі українознавства відбувся вебінар "Лайфхаки з української мови", присвячений Міжнародному дню грамотності.

У рамках вебінару розглянули цікаві факти з історії походження числівників, складні випадки наголошування, звернули увагу на слова з подвійним наголосом.

Студенти підготували змістовні цікаві презентації. Відбувся конкурс оригінальних текстів на одну літеру (тавтограми) серед здобувачів освіти університету.

Найкращі тексти будуть опубліковані згодом.