Нормативна база: Студентська олімпіада з гістології проводиться відповідно до ст. 62 Закону «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII у терміни, регламентовані листами МОН України та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, на підставі «Положення про проведення всеукраїнських олімпіад у ВНМУ ім. М.І. Пирогова» згідно Наказу ректора ЗВО Вінницького медичного університету ім. М. І. Пирогова зважаючи на дотримання законодавства України в частині гарантування заходів безпеки

Під час організації та проведення олімпіади кафедра гістології керується чинним законодавством України, «Кодексом академічної доброчесності та корпоративної етики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова», «Положенням про організацію освітнього процесу у ВНМУ ім. М.І. Пирогова», іншими внутрішніми нормативно-правовими актам з питань організації освітнього процесу в університеті.

Мета: Підвищення якості підготовки здобувачів освіти з фундаментальних (природничо-наукових) дисциплін таких як гістологія, цитологія та ембріологія задля підтримки та розвитку творчого потенціалу обдарованої молоді - майбутніх висококваліфікованих фахівців в галузі охорони здоров’я.

План проведення олімпіад: Студентська олімпіада з гістології проводиться в два тури:

І тур (відбірковий) – вирішення тестових завдань різного рівня складності (тести закритого типу – одна правильна відповідь, тести з кількома правильними відповідями, тести на визначення правильної відповідності та послідовності; тести відкритого типу – необхідно самостійно визначити і вписати правильний варіант). Тестування проводиться на платформі MS Teams за допомогою  MS Forms, регламентоване за часом і кількістю тестів, із автоматичним підрахунком результатів.

ІІ тур (основний) - перевірка фундаментальних теоретичних знань та практичних навичок по основним розділам гістології на основі завдань різної складності (опис мікропрепаратів, електронограм, вирішення ситуаційних задач) по визначеним розділам гістології:

• Загальна гістологія;
• Спеціальна гістологія;
• Гістологія органів та систем.

До ІІ туру допускаються учасники олімпіади, які у І турі вирішили не менше 60 % тестових завдань. Бали, отримані у І та ІІ турах, складають фінальну оцінку здобувача за олімпіаду. Результати олімпіади оголошуються здобувачам не пізніше, ніж через 48 годин після завершення ІІ туру і затверджуються рішенням кафедри гістології.

Критерії визначення переможців олімпіади: Переможці олімпіади визначаються за наступними критеріями:

• Диплом І ступеня – здобувач надав не менше 80 % вірних відповідей за І та ІІ тур сумарно;
• Диплом ІІ ступеня –  70-79 %;
• Диплом ІІІ ступеня – 60 -69 %, відповідно.

Переможці олімпіади урочисто нагороджуються дипломами ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Звіт про проведення олімпіади подається відповідальним за проведення олімпіади в навчальний відділ у визначені терміни.

Анулювання результатів олімпіад: 

Анулювання та скасування результатів олімпіади відбувається у випадках порушення норм академічної доброчесності (списування, спілкування, обман); виявлення під час ІІ туру олімпіади у здобувача (або на його робочому місці) будь-яких технічних засобів зв’язку, пристроїв обробки та відтворення інформації, друкованих чи рукописних матеріалів; відмова від здачі роботи після завершення терміну, що був відведений на її виконання. У випадку незгоди з рішенням оцінювача (оцінювачів) учасник олімпіади має право звернутися до завідувача кафедри з заявою (апеляцією). У випадку невирішеного питання – у інші інстанції відповідно до чинного Положення про розгляд звернень здобувачів вищої освіти у ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Перелік тем, що виносяться на олімпіаду: 

• Клітина як елементарна жива система багатоклітинного організму. Визначення. Цитолема (плазмолема, клітинна оболонка), будова та функції.
• Метаболічний апарат клітини. Його структурний склад. Органели загального призначення. Класифікація, будова та загальна характеристика.
• Клітина як елементарна жива система. Визначення. Мембранні органели. Комплекс Гольджі. Будова та функціональне значення.
• Клітинний цикл: його етапи, морфофункціональна характеристика, особливості різних видів клітин.
• Способи репродукції клітин. Їх морфологічна характеристика. Значення для біології та медицини.
• Ембріологія. Зміст. Наукові напрямки. Значення для біології та медицини.
• Ранні стадії розвитку людини. Особливості дроблення. Морула, бластоциста та її імплантація.
• Система мати-плід. Особливості плацентарного кровообігу. Будова пуповини.
• Зв'язок зародка людини з материнським організмом. Плацента та пуповина.
• Основні етапи ембріонального розвитку людини. Ембріональна індукція як один з регулюючих механізмів ембріогенезу.
• Тканини. Визначення поняття. Класифікація. Внесок О. О. Заварзіна та М. Г. Хлопіна в розвиток вчення про тканини.
• Епітеліальна тканина. Загальна характеристика. Морфофункціональна та генетична класифікація їх типів.
• Ембріональний гемоцитопоез. Розвиток крові як тканини. Особливості жовткового та печінкового кровотворення.
• Гемограма. Лейкоцитарна формула, її значення для клініки. Еритроцити, будова та функціональне значення.
• Лейкоцитарна формула. Лейкоцитопоез в ембріональному та постембріональному періодах.
• Клітинні елементи сполучної тканини. Макрофагоцити, плазматичні клітини та їх участь у захисних реакціях організму.
• Хрящова тканина, їх класифікація, будова та функції. Розвиток хрящів, їх регенерація та вікові зміни.
• Кісткова тканина. Класифікація типів. Морфофункціональна характеристика.
• Серцева м'язова тканина. Розвиток, мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова.
• Нервова тканина. Морфо-функціональна характеристика. Джерела розвитку. Нейрон. Морфологічна та функціональна класифікація.
• Головний   мозок.   Загальна   Морфофункціональна   характеристика.   Цито-   та мієлоархітектоника кори півкуль. Вікові зміни.
• Органи чуття. Загальна Морфофункціональна характеристика. Орган смаку. Будова, розвиток та цитофізіологія.
• Серцево-судинна система. Морфофункціональна характеристика. Класифікація судин. Взаємозв'язок гемодинамічних умов з будовою судин.
• Серце. Загальний план будови стінки. Міокард. Морфофункціональна характеристика скоротливих та провідних кардіоміоцитів.
• Серце. Джерела розвитку. Гістогенез. Загальний план будови стінки. Ендокард.
• Поняття про імунну систему та її тканинні компоненти. Класифікація та характеристика імуноцитів та їх взаємодія в реакціях гуморального та клітинного імунітету.
• Ендокринна система. Класифікація ендокринних залоз. Поняття про клітини-мішені та рецептори до гормонів.
• Травний канал.  Загальний план будови стінки. Іннервація та васкуляризація. Морфофункціональна характеристика лімфоїдного апарату.
• Зуби. Загальний план будови. Емаль. Будова, функції, розвиток.
• Зуби. Загальний план будови. Емаль. Будова, функції, розвиток.
• Зуби. Пульпа та періодонт. Будова, функції, розвиток.
• Розвиток зуба. Прорізування та зміна зубів.
• Печінка. Загальна морфофункціональна характеристика. Джерела розвитку.   Будова класичної печінкової часточки. Уявлення про портальну часточку та ацинус. Регенерація. Вікові зміни.
• Підшлункова залоза. Розвиток. Загальний план будови. Гістофізіологія, регенерація, вікові зміни.
• Шкіра. Будова та джерела роз-витку. Особливості будови тонкої шкіри.
• Дихальна система. Морфофункціональна характеристика. Респіраторні та нереспіраторні функції, повітряносні шляхи. Будова та функція вистелення порожнини носу.
• Сечова система. Її Морфофункціональна характеристика. Нирки. Джерела та основні етапи розвитку. Будова та особливості кровопостачання.
• Яєчко. Будова. Ембріональний та постембріональний гістогенез. Функції. Сперматогенез та його регуляція.
• Сім'явиносн шляхи та допоміжні залози чоловічої статевої системи. Придаток яєчка. Сім'яні міхурці. Передміхурова залоза. Будова, фунції. Вікові зміни.
• Яєчник. Ембріональний та постембріональний гістогенез.Будова та функції. Овогенез та його регуляція
• Органи жіночої статевої системи. Яйцеводи та піхва. Зміни протягом оваріально-менструального циклу, їх гормональна регуляція.

Корисні ресурси: 

• Гістологія. Цитологія. Ембріологія: підручник/за ред.: О.Д.Луцика, Ю.Б.Чайковського. – Вінниця: Нова книга, 2018.
• Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський – Київ, «Книга Плюс», 2010.
• Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Ю.Б. Чайковський, Л.М. Сокуренко – Луцьк: Волинська обласна друкарня,2006.
• Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас, видання 2-е доповнене). Волков К.С., Пасєчко Н.В. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.
• Michael H. Ross, Wojciech Pawlina. Histology a text and atlas with correlated cell and molecular biology / Edited by Michael H. Ross, Wojciech Pawlina // Sixth Edition, Wolters Kluwer. - 2011.