Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. М.І. ПИРОГОВА

Кафедра загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова організована у 1934 році. Саме у цей час на базі існуючих протягом попередніх років фармацевтичного інституту (1921–1930 роки), заочного медичного інституту – філіалу Всеукраїнського інституту заочної медичної освіти (1930–1932 роки), вечірнього виробничого медичного інституту (1932–1934 роки) і, що надзвичайно цікаво та важливо, науково-дослідного інституту сільської гігієни (1932–1934 роки) був відкритий стаціонарний Вінницький державний медичний інститут з викладанням на лікувально-профілактичному і фармацевтичному факультетах.

Причому визначальну роль у цій події відіграв один із фундаторів вітчизняної гігієнічної науки Л. І. Медведь, згодом академік та міністр охорони здоров’я України, який декілька років керував вечірнім виробничим медичним інститутом.

Академік Л. І. Медведь

Академік Лев Іванович Медведь народився в 1903 році на Вінниччині в багатодітній сім’ї хлібороба в селі Чорна Гребля Гайсинського повіту Кам’янець-Подільської губернії (нині селище М’якохід Бершадського району Вінницької області).

Майже 35 років його життя було нерозривно пов’язано з Вінницьким краєм. Перші кроки до знань він зробив у місцевій сільській церковно-приходській школі, далі навчався в двокласному училищі у м. Теплик та в профтехшколі у м. Гайсин, працював сезонним робочим у сільгоспах і на цукрових заводах.

Впродовж 1924-1917 років був студентом Вінницького фармацевтичного інституту і як кращий випускник залишився на наукову роботу на кафедрі фармацевтичної хімії. Через півтора року він був направлений на профспілкову роботу – працював відповідальним секретарем та головою окружного товариства “Медсанпраця”, був директором міжрайонного аптечного управляння та заступником Вінницького міського відділу охорони здоров’я, не розриваючи зв’язків з фармацевтичним інститутом та працюючи спочатку викладачем кафедри фармацевтичної хімії, а з 1930 року по 1933 рік – викладачем курсу організації охорони здоров’я та аптечної справи.

З 1932 року по 1933 рік Л. І. Медведь – директор Вінницького вечірнього виробничого медичного інституту. Саме у цей час був закладений фундамент для відкриття повноцінного закладу вищої освіти медичного профілю із стаціонарною формою навчання. Саме у цей час були здійснені і перші кроки до створення Вінницької гігієнічної школи, відмітними ознаками якої стало чітке, глибоке і невід’ємне поєднання освітніх інновацій та власних наукових здобутків.

Диплом Л. І. Медведя про закінчення Вінницького фармацевтичного інституту

Виступ Л. І. Медведя на зборах осередків Червоного Хреста Вінниця, 1931 рік

Л. І. Медведь зі співробітниками і колегами, Вінниця, 1932 рік

Академік Л. І. Медведь під час проведення Республіканської наукової конференції “Деякі питання впливу пестицидів на організм людини” у Вінницькому медичному інституті ім. М. І. Пирогова, 1976 рік

Кафедра загальної гігієни та екології (в той час кафедра гігієни) була організована протягом перших місяців розбудови стаціонарної медичної освіти на теренах Вінниччини. В архівних матеріалах не зберіглося матеріалів відносно точної дати початку її діяльності. Проте вже протягом першого навчального семестру її двері відкрились для перших студентів, які стали опановувати основи профілактичної медицини.

Завідувати кафедрою був запрошений старший державний санітарний інспектор Вінницької області Л. І. Шойхет. Штат кафедри на той час налічував лише 3 чоловіка: завідувач кафедри та 2 асистенти: А. Т. Данильченко і М. Б. Білага.

З 1937 року по 1940 рік обов’язки завідувача кафедри виконувала асистент В. І. Буховець.

В.І. Буховець

В 1940 р. кафедру очолив професор Г.С.Ган.

Г.С. Ган

Після звільнення Вінницької області військами Радянської Армії від німецько-фашистських військ обов’язки завідувача кафедри знов тимчасово виконувала асистент В.І.Буховець.

З кінця 1944 року по 1946 рік кафедру очолював професор О. Ф. Стояновський, який згодом працював завідувачем кафедри загальної, соціальної гігієни і гігієни праці Дніпропетровського медичного інституту (1946-1954 роки) та завідувачем кафедри загальної гігієни Одеського медичного інституту (1954-1966 роки).

О.Ф. Стояновський

Після переїзду в 1946 році професора А. Ф. Стояновського у Дніпропетровськ, протягом кількох місяців кафедрою керував доцент Ф. І. Суботін.

Ф.І. Суботін

З листопада 1946 року по 1950 рік, після нетривалого періоду роботи у Луганській обласній санітарно-епідеміологічній станції та в Київському науково-дослідному інституту комунальної гігієни, кафедрою знов завідував професор Г. С. Ган. Згодом він був направлений у Луганськ, на роботу в Луганський медичний інститут, де став організатором і першим завідувачем кафедри гігієни та епідеміології.

Кафедра загальної гігієни, 1947 рік

нижній ряд, зліва направо: В.І.Буховець, Г.С.Ган, Н.К.Вальчук, М.Б.Білага;
верхній ряд, зліва направо: Є.Р.Скрипнік, Є.Б.Інфангер, Д.М.Примак

З 1950 р. по 1952 р. обов’язки завідувача кафедри тимчасово виконували доценти С.Ф.Заноздра, М.П.Сергий та І.М. Ерман.

З 1952 р. по 1960 р. кафедру очолював видатний гігієніст сучасності, один з фундаторів вітчизняної гігієнічної науки професор Р.Д.Габович.

Р.Д. Габович

Рафаїл Давидович Габович народився у 1914 році у м. Київ. З 14 років працював учнем слюсаря, шліфувальником, навчався на робітничому факультеті. Одночасно з навчанням був санітаром лікарні швидкої допомоги.

В 1931 році закінчив Київський медичний інститут. У 1939-1941 роках працював у Центральному інституті удосконалення лікарів в Москві.

Учасник Другої Світової війни. Мав бойові нагороди. Служив лікарем у діючій армії, рятував військовослужбовців від цинги, змушуючи їх пити відвар соснової хвої. Потрапивши у полон, в умовах табірного підпілля проводив антифашистську роботу, забезпечував передачу інформації партизанам. За офіційними даними, Київського військкомату його підпільна діяльність врятувала від загибелі сотні військовополонених. Втік з полону та, перейшовши лінію фронту, дістався до частин Червоної армії. Наступні численні перевірки з боку органів держбезпеки закінчилися для нього благополучно.

У 1946-1953 роках – доцент Київського медичного інституту, в 1954-1960 роках – завідувач кафедри гігієни Вінницького медичного інституту, в 1960-1968 роках – завідувач кафедри комунальної гігієни та кафедри загальної гігієни (1968-1979 роки) і одночасно декан санітарно-гігієнічного факультету (1962-1965 роки) Київського медичного інституту, науковий консультант Київського науково-дослідного інституту гігієни харчування (1979-1991 роки).

Протягом свої багаторічної наукової діяльності вивчав проблеми очищення і знезараження води, гігієнічного значення мікроелементів, ультрафіолетового випромінювання, питання гігієни водопостачання та сільськогосподарського виробництва, досліджував мікроелементи, зокрема, фтор. Є автором цілої низки ефективних методів очищення стічних вод. Не можна не відзначити і той факт, що Р. Д. Габович є автором найбільш популярних і серед викладачів, і серед студентів підручників з гігієни та окремих гігієнічних дисциплін, а також багатьох наукових праць в галузі комунальної та військової гігієни.

Основні напрямки наукових розробок під час “Вінницького періоду життя” полягали у визначенні особливостей впливу фтору на організм людини, які послужили підставою для видання монографії “Фтор и его гигиеническое значение”, а також дослідженнях, спрямованих на вивчення особливостей вмісту у підземних водах та рослинних продуктах місцевого виробництва деяких мікроелементів (I, Br, Co, Mn, Cu), а також розроблення і наукове обґрунтування під час оцінки умов праці та побуту сільських механізаторів комплексу заходів санітарно-технічного, організаційного та лікувально-профілактичного змісту, що відображені у монографії “Санітарне і лікувально-профілактичне обслуговування робочих МТС”.

Провідні наукові роботи Р. Д. Габовича, видані протягом його роботи у Вінницькому медичному інституті

До речі, дуже цікавим був час, що передував початку викладацької і наукової діяльності Р. Д. Габовича у Вінницькому медичному інституті.

От як він описував початок своєї діяльності у Вінниці в книзі: “Відрядження до лабіринтів смерті”: “… У квітні молодого доктора медичних наук Габовича викликав Братусь, начальник управління навчальними закладами Мінвузу УРСР. Він привітав його з отриманням докторського диплома та оголосив, що МОЗ направляє його на завідування кафедрою загальної гігієни до Вінницького чи Донецького медінституту на його вибір. Їхати обов'язково. Через низку сімейних обставин їхати з родиною з Києва Рафаїлу Давидовичу нині було неможливо. Водночас він відчував, що гігієнічна еліта Києва не підтримає його прохання залишитись у Києві. Доводилося вибирати…

З погляду майбутньої кар'єри перевагу мав великий Донецький медінститут із санітарно-гігієнічним факультетом. Донецька область була найбільшим центром індустріалізації країни та представляла величезне поле для наукової та практичної діяльності гігієністів та санітарних лікарів.

Але Рафаїла Давидовича після військових справ тоді ще тягнуло до природи і спокійного життя. З цього погляду Вінниця була ідеалом. Обласний центр із 300 тисячами мешканців – тихе, спокійне зелене містечко, а стара частина міста навесні, наче снігом, вкрита квітучими яблунями. Середній за масштабами медінститут та лише чотири години їзди до Києва, зв’язок з яким не можна було переривати. Та й Братусь, колишній однокурсник Вінницького ректора, підштовхував його вибрати Вінницю, що він і зробив... І ці роки його безмірно збагатили ….”

Посвідчення завідувача кафедри загальної гігієни Вінницького медичного інституту Р. Д. Габовича

Листок з обліку кадрів завідувача кафедри загальної гігієни Вінницького медичного інституту Р. Д. Габовича

Під час проведення чергового з’їду гігієністів та санітарних лікарів. Р. Д. Габович і Д. Г. Дев’ятка у колі провідних гігієністів країни

Після повернення Р. Д. Габовича до Києва з 1960 року по 1961 рік обов’язки завідувача кафедри виконувала доцент Н. К. Вальчук.

Н.К. Вальчук

З 1961 р. по 1991 р. кафедрою керував професор Д.Г.Дев’ятка.

Д.Г. Дев’ятка

Дев’ятка Дмитро Григорович, активний учасник Другої Світової війни, нагороджений бойовими нагородами, у 1952 році закінчив Львівський медичний інститут, де відтоді і працював на посадах асистента (1951-1959 роки) і доцента (1959-1961 роки) кафедри загальної гігієни. У 1961 році за конкурсом був обраний на посаду завідувача кафедри загальної гігієни Вінницького медичного інституту, яку очолював впродовж 30 років, з 1991 року по 1996 рік – професор кафедри.

Один із провідних науковців-гігієністів країни, які працювали в галузі вивчення впливу ультрафіолетового випромінювання на стан здоров’я людини. Одержані результати дозволили визначити той факт, що в умовах ультрафіолетової недостатності в організмі людини реєструються серйозні зрушення з боку показників його реактивності, виявлений і той факт, що найбільш негативний вплив справляє тривала дія на організм надмірних доз ультрафіолетової радіації в тому разі, якщо вона поєднана зі впливом інших ксенобіотиків. Крім того, до сфери його наукових інтересів входили питання вивчення умов праці та їх впливу на здоров’я працівників промислових підприємств, зокрема в цехах без природного освітлення та з відкритим спалюванням природного газу, визначення токсичності окремих хімічних речовин. речовин та обґрунтування гранично допустимих концентрацій їх у водоймах тощо.

З 1991 р. по 1993 р. кафедру очолював доцент Г.П.Марченко.

Г.П. Марченко

Марченко Геннадій Павлович, після закінчення навчання медичному інституті працював у Вінницький санітарно-епідеміологічній станції, на кафедрах загальної гігієни та інфекційних хвороб з курсом епідеміології Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова.

Г. П. Марченко зі співробітниками кафедри загальної гігієни, зліва направо: Г. П. Марченко, Н. М. Фещук, О. В. Яцина, Д. Г. Дев’ятка, Т. Т. Постоловьска.

Був експертом та консультантом ВООЗ і відповідно до її розпоряджень неодноразово перебував у закордонних відрядженнях, надавав медичну допомогу та проводив епідеміологічні дослідження в різних країнах світу, приймав участь у ліквідації особливо небезпечних інфекційних захворювань.

Г. П. Марченко з експертами ВООЗ (Пакистан, 1974)

Г. П. Марченко з колегами (В’єтнам, Ханой, 1988)

Зокрема, працював експертом Програми ВООЗ з викоренення віспи у Пакистані та Ефіопії (1972-1973 роки), в Афганістані, Бангладеш та Індії (1975-1977 роки), був консультантом Програм ВООЗ з розширеної імунізації, боротьби з діарейними хворобами та викоренення поліомієліту в Індії (1981, 1983 роки), а також в Західно-Тихоокеанському регіоні (Філіппіни, Малайзія, Папуа-Нова Гвінея тощо). Під час відряджень неодноразово працював викладачем ВООЗ на курсах за програмами імунізації та з діарейних хвороб в Індії (Біласпур, Мадрас, Патна), в Кенії (Найробі), у В’єтнамі (Ханой), на Філіппінах (Маніла), в Папуа-Новій Гвінеї (Порт Мосбі). За результатами роботи нагороджений Нагрудним знаком ВООЗ “Віспа ліквідована” та одним із найпочесніших орденів ВООЗ – орденом “Біфуркаційної голки”. Крім того, за сумлінну працю нагороджений почесним знаком “Відмінник охорони здоров’я”.

З 1993 року – працював на посаді начальника Управління охорони природного навколишнього середовища Вінницької області.

Був одним із провідних фахівців країни у галузі проблем наукового обґрунтування програм медико-профілактичної оптимізації адаптації, діагностики, прогнозування і корекції адаптаційних ресурсів організму вітчизняних та іноземних студентів, які навчаються в умовах як Подільського, так і інших територіальних регіонів України.

З 1993 року по 2024 рік кафедру очолював доктор медичних наук, професор І. В. Сергета.

І.В. Сергета

Сергета Ігор Володимирович, з відзнакою закінчив Вінницький медичний інститут ім. М. І. Пирогова та отримав направлення на наукову роботу на кафедру загальної гігієни та екології, з якою нерозривно пов’язаний весь його трудовий шлях. З серпня 1986 року він працює на кафедрі загальної гігієни та екології: спочатку старшим лаборантом, з березня 1987 року – асистентом кафедри, з травня 1993 року по жовтень 2024 року – завідувачем кафедри.

Протягом 1989–1991 років навчався в аспірантурі без відриву від виробництва кафедри гігієни дітей і підлітків Центрального інституту удосконалення лікарів, яку достроково закінчив у жовтні 1991 року, захистивши дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему: “Гігієнічне обґрунтування навчально-тренувального режиму, що сприяє активному формуванню професійно-значущих функцій школярів (на прикладі професії “оператор ЕОМ”)”. У 1994 році йому присвоєно вчене звання доцента. У жовтні 1996 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему: “Гігієнічні основи комплексної системи оптимізації вільного часу підлітків” У квітні 2001 року Сергеті І. В. присвоєно вчене звання професора.

В центрі його наукових інтересів – сучасні проблеми гігієни дітей, підлітків та молоді, психогігієни і психофізіології, університетської гігієни, гігієни та фізіології адаптаційного процесу, профілактичної антропології. Є автором понад 1250 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі 32 монографії, 14 підручників, 65 навчальних посібників, 11 навчальних програм, 13 патентів, 12 методичних рекомендацій, 30 інформаційних листів та 9 галузевих нововведень. . Впродовж своєї наукової діяльності проф. Сергета І. В. підготував 4 доктора і 20 кандидатів медичних та біологічних наук і докторів філософії (PhD). В теперішній час здійснює керівництво підготовкою 4 дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії (PhD).

З жовтня 2024 року Сергета І. В. обійняв посаду директора новоствореного в ВНМУ навчально-наукового Інституту громадського здоров’я, біології та контролю та профілактики хвороб, до складу якого увійшла кафедра.

З 2024 року кафедру очолює кандидат медичних наук, доцент Браткова Ольга Юріївна. У 2003 році Браткова О.Ю. закінчила медичний факультет Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова за спеціальністю «Лікувальна справа». Після завершення інтернатури протягом півтора року працювала лікарем відділу отрутохімікатів Вінницької обласної санітарно-епідеміологічної станції. У 2004 році пройшла післядипломний атестаційний цикл за спеціальністю «Лабораторні методи дослідження фізичних та хімічних факторів навколишнього середовища».

Свою професійну діяльність на кафедрі загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова розпочала у 2005 році. У листопаді 2008 року завершила навчання в аспірантурі за спеціальністю «Гігієна та професійна патологія» (з відривом від виробництва).

У 2009 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Гігієнічні принципи профілактики донозологічних порушень психічного здоров’я підлітків 15–17 років», виконану на кафедрі загальної гігієни та екології ВНМУ ім. М. І. Пирогова під керівництвом професора Сергети І.В., та здобула науковий ступінь кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – «Гігієна та професійна патологія».

З 2012 року працює на посаді доцента кафедри. Упродовж 2018–2024 років виконувала обов’язки завідувача навчальної частини кафедри загальної гігієни та екології. Із жовтня 2024 року обіймає посаду завідувача кафедри загальної гігієни та екології.

Є автором понад 170 наукових праць, серед яких статті у фахових виданнях, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science, 19 навчальних посібників, 4 монографії, патент на корисну модель та 6 інформаційних листів. Брала активну участь у численних всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, симпозіумах і конгресах.

З 2023 року входить до складу робочої групи ВНМУ ім. М. І. Пирогова з реалізації проєкту Європейської комісії Erasmus+ «UNICOM: Університети – громади: посилення співпраці». У межах проєкту здійснила навчальні візити до Чехії (Прага), Латвії (Рига), Німеччини (Білефельд) та Італії (Генуя).

Є директором Центру громадського здоров’я UNICOM ВНМУ та членом громадської організації «Українська асоціація громадського здоров’я».

У перші рокі своєї діяльності кафедра була розміщена у малопристосованих приміщеннях на базі Вінницької обласної клінічної лікарні, в 1940 році була переведена у морфологічний корпус, де декілька разів змінювала місце свого розташування, і зараз тимчасово розміщується на базі навчального корпусу № 2 медичного університету.

Як у довоєнний, так і у післявоєнний час до числа основних напрямків її діяльності слід було віднести: формування викладацького складу, розбудову освітнього процесу, визначення його головних напрямів, придбання та улаштування лабораторно-дослідного обладнання, запровадження передових на той час підходів до викладання санітарно-гігієнічних та профілактичних засад медичної діяльності.

Разом з цим у центрі наукових досліджень перебували питання еколого-гігієнічної оцінки стану навколишнього середовища Вінницької області, розроблення заходів щодо попередження забруднення водойм господарсько-побутовими відходами та покращення водопостачання, дослідження впливу професійних шкідливостей на підприємствах регіону на стан здоров’я працівників, окремі проблеми гігієни харчування тощо.

Так, у ці роки були проведені широкі дослідження щодо гігієнічної оцінки якості підземних вод і відкритих водоймищ Вінницької області – основних джерел водопостачання її населення. На підставі вивчення санітарного режиму річки Південний Буг на ділянці від її верхів’їв до міста Вінниця (А. Т. Данільченко, Г. С. Ган, В. Д. Буховець, В. К. Бондар) було розроблено проект зони санітарного нагляду Вінницького водогону (Г. С. Ган, М. Ф. Позняк), оцінено стан сільського водопостачання у Вінницькому, Хмельникському, Могилів-Подільському, Шаргородському та Крижопільському районах області (В. І. Буховець, Л. М. Лопатюк, Б. Г. Іванов), визначено особливості впливу стічних вод на склад річкової води у межах обласного центру (Г. С. Ган, Р. А. Шрабштейн, В. Д. Буховець, О. Н. Гейнеман), створено проекти зон санітарної охорони міст Могилів-Подільський, Жмеринка та Бар (Г. С. Ган, М. Ф. Позняк) тошо.

Кафедра загальної гігієни, 1968 рік
нижній ряд, зліва направо: В.І.Буховець, Д.Г.Дев’ятка, Н.К.Вальчук, Л.Л.Царюк;
верхній ряд, зліва направо: В.К.Куксєнкова, Є.К.Бакуліна, Т.Н.Домбровська,
М.А.Бондар, Г.Г.Болтак

Особливе місце у структурі наукових досліджень з питань гігієни водопостачання, проведених протягом 50-60 років ХХ століття зайняли роботи з проблем визначення особливостей впливу фтору на організм людини (Р. Д. Габович, В. І. Буховець, Н. А. Ермакова), які стали підставою для видання монографії “Фтор у природі та його гігієнічне значення” (Р. Д. Габович, 1957), а також роботи щодо вивчення особливостей вмісту у підземних водах та рослинних продуктах місцевого виробництва деяких мікроелементів (I, Br, Co, Mn, Cu), які суттєво доповнювали існуючі дані щодо хімічного складу харчових продуктів та надавали можливість створити передумови до оптимізації місцевого водопостачання (Д. Г. Дев’ятка, Н. К. Вальчук).

Протягом багатьох років проводились наукові дослідження, спрямовані на гігієнічну оцінку мінеральних вод курортного міста Хмільника, які дозволили визначити вміст у структурі мінеральних вод органічних і радіоактивних речовин та обґрунтувати рекомендації щодо їх транспортування та використання за межами курортної зони (Г. С. Ган, Р. Д. Габович, Д. Г. Дев’ятка, В. І. Буховець, М. А. Новицький, М. В. Піневич).

Плідна наукова діяльність надала можливість науковцям кафедри на підставі здійснення гігієнічного нормування розробити гранично допустимі концентрації для 18 хімічних речовин, що знаходяться у воді водоймищ (Д. Г. Дев’ятка, В. І. Буховець, О. В. Яцина, Л. Л. Царюк, Л. І. Краснова).

Кафедра загальної гігієни із студентами-гуртківцями, 1971 рік

нижній ряд, зліва направо: Н.М.Фещук, Д.Г.Дев’ятка, В.І.Буховець,
О.В.Яцина, В.Г.Макац

Ще одним важливим напрямком досліджень, проведених протягом 50-70 років минулого сторіччя був комплекс наукових робіт, спрямованих на вивчення санітарного стану ґрунту м. Вінниці та ступеня ураження її населення геогельмінтозами, визначення заходів, які сприяють широкому та всебічному оздоровленню ґрунтових ресурсів та запобіганню виникнення глистяних інвазій (Н. К. Буховець, Н. К. Вальчук).

Кафедра загальної гігієни, 1974 рік нижній ряд, зліва направо: Є.К.Бакуліна, В.Г.Макац, Л.Л.Царюк, Д.Г.Дев’ятка, М.Г.Криловська, Л.І.Краснова; верхній ряд, зліва направо: Л.М.Стрілецька, Н.Т.Мозгальова, Т.Т.Постоловська, Н.М.Фещук, О.В.Яцина, М.А.Бондар, О.Г.Королик

Під час оцінки умов праці та побуту сільських механізаторів, передусім трактористів та причіпників, був розроблений і науково-обґрунтований комплекс заходів санітарно-технічного, організаційного та лікувально-профілактичного змісту (Р. Д. Габович, Н. К. Вальчук), який відображений у монографіях: “Санітарне та лікувально-профілактичне обслуговування працівників МТС” (Р. Д. Габович, 1957) та “Гігієна праці в машинно-тракторних майстернях РТС” (Р. Д. Габович, П. Н.. Майструк, 1958).

Суттєве місце у наукових дослідженнях кафедри займали роботи з гігієнічної оцінки умов праці на цукрових заводах (М. Б. Білага, Р. Д. Габович, Н. К. Вальчук), які стали основою розділу “Гігієна праці у цукровому виробництві” в трьохтомному керівництві з гігієни праці (Р. Д. Габович, М. Б. Білага, 1961) та монографії “Медико-санітарне обслуговування працівників цукрової промисловості” (М. Б. Білага, 1963).

Велика увага приділялась вивченню особливостей організації праці на Вінницькому хімічному комбінаті з метою гігієнічної регламентації умов виробництва та забезпечення адекватного оздоровлення працівників (Б. С. Бакалейников, М. Б. Білага, Р. Д. Габович, Л. Л. Царюк), а також питанням гігієнічної оцінки виробничого процесу на промислових підприємствах обласного центру різного профілю (Л. Л. Царюк, Л. І. Краснова, О. В. Яцина).

Протягом 70-80-років ХХ століття на кафедрі проводились наукові роботи з вивчення особливостей впливу на організм людини пестицидів, які створювались і підлягали токсикометричній оцінці та гігієнічній регламентації (Б. Г. Іванов, І. В. Заботіна, Д. Г. Дев’ятка, Л. Л. Царюк), визначення простих та доступних методик їх кількісного визначення тощо (Б. Г. Іванов, С. Є. Буркат).

Саме в цей час в серії видань “Медична бібліотечка колгоспника”, започаткованих видавництвом “Здоров’я”, побачили світ видання “Гігієна праці буряківників” (М. Б. Білага, Л. Г. Марцинковський, Г. П. Марченко) та “Гігієна праці при переробці молока” (Н. М. Фещук, Д. Г. Дев’ятка).

Тривалий час кафедра була однією з найбільш визнаних в Україні у плані вивчення впливу на організм людини природного ультрафіолетового випромінювання, результати якого дозволили визначити той факт, що в умовах ультрафіолетової недостатності в організмі людини реєструються досить серйозні зрушення, насамперед, з боку показників його реактивності, відбуваються зміни у білкових фракціях крові, зменшується вміст вітамінів у крові тощо, ще більш негативний вплив справляє тривала дія на організм надмірних доз ультрафіолетової радіації, особливо у тому разі, якщо вона поєднана зі впливом інших ксенобіотиків (Д.Г.Дев’ятка, Т.Т.Постоловьска, О.В.Яцина, Л.І.Краснова).

Кафедра загальної гігієни, 1980 рік.
зліва направо: Л.І.Краснова, Т.М.Малашнюк, Л.М.Стрілецька, Л.Л.Царюк, Н.Т.Мозгальова, Д.Г.Дев’ятка, Є.К.Бакуліна, Т.Т.Постоловьска, Н.М.Фещук, О.Г.Королик, М.А.Бондар, Г.П.Марченко, О.В.Яцина

Починаючи з 90-років ХХ століття та у ХХІ сторіччі пріоритетними напрямками наукових досліджень співробітників кафедри стали актуальні проблеми гігієни дітей, підлітків та молоді, психогігієни і психофізіології, університетської гігієни, гігієни та фізіології адаптаційного процесу, профілактичної антропології.

Так, на підставі вивчення особливостей стану здоров’я та умов навчання науково обґрунтована програма медико-профілактичної оптимізації адаптації, діагностики, прогнозування і корекції професійної придатності вітчизняних та іноземних студентів, які навчаються в умовах Подільського територіального регіону України (Г. П. Марченко, І. В. Сергета, Л. І. Григорчук, О. П. Молчанова), розроблені стандарти фізичного розвитку для сільських школярів Вінницької області (Н. М. Фещук) та міських школярів м Вінниці (І. В. Сергета, Н. І. Осадчук) у контексті його зв’язку з медико-соціальними та психофізіологічними особливостями дітей і підлітків.

Вагоме місце у структурі наукових досліджень зайняв комплекс робіт з питань розроблення та обґрунтування комплексної програми раціональної організації вільного часу сучасних учнів, який став основою монографії “Організації вільного часу та здоров’я школярів” (І. В. Сергета, В. Г. Бардов, 1997), що була удостоєна премії НАМН України у галузі профілактичної медицини.

На підставі проведення гігієнічних, психофізіологічних та психолого-педагогічних досліджень здійснена гігієнічна регламентація діяльності користувача персонального комп’ютера (І. В. Сергета, Л. І. Краснова, Т. Т. Постоловська, О. В. Яцина, Н. М. Фещук), основні результати якої відображені у монографії “Гігієна та охорона праці користувача ЕОМ” (І. В. Сергета, В. Г. Бардов, М. П. Олійник, 1999).

Науковцями кафедри вивчені гігієнічні аспекти професійної адаптації студентів до умов навчання у закладах вищої медичної освіти та визначені шляхи її оптимізації, розроблені підходи до діагностики, прогнозування та корекції професійної придатності дівчат і юнаків, які здобувають медичний фах (І. В. Сергета, Л. І. Григорчук, О. П. Молчанова), науково обґрунтовані гігієнічні основи корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання (І. В. Сергета, А. Ю. Абунада), гігієнічно обґрунтована комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї (І. В. Сергета, М. А. Редчіц), здійснена гігієнічна оцінка факторів ризику та визначені прогностичні критерії поширення захворювань, що передаються статевим шляхом серед молоді (І. В. Сергета, Т. В. Шевчук), науково обґрунтовані гігієнічні принципи корекції зрушень у функціональному стані органу зору у підлітків в умовах сучасних інформаційних навантажень (І. В. Сергета, Н. В. Малачкова), визначені методи раціональної організації навчальної та позашкільної діяльності учнів, що навчаються за схемою “школа – заклад вищої освіти” (І. В. Сергета, К. А. Зайцева), обґрунтовані гігієнічні основи профілактики донозологічних порушень психічного здоров’я підлітків (І. В. Сергета, О. Ю. Браткова), виявлені підходи до формування високої професійної придатності учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту (І. В. Сергета, Б. Р. Боровський), встановлені теоретичні та методичні основи гігієнічної діагностики професійної придатності студентів закладів медичної освіти (на прикладі стоматологічних спеціальностей) (І. В. Сергета, О. Ю. Панчук), проведена гігієнічна оцінка процесів формування особливостей особистості студентів закладів вищої медичної освіти та визначені провідні шляхи їх корекції (І. В. Сергета, О. Є. Александрова), досліджені гігієнічні аспекти діагностики, прогностичної оцінки і корекції функціонального стану та особливостей особистості хворих, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (І. В. Сергета, О. Б. Дударенко), проведена поглиблена фізіолого-гігієнічна оцінка рухової активності студентів та виявлені найбільш доцільні шляхи її оптимізації (І. В. Сергета, І. Л. Дреженкова), здійснені гігієнічна діагностика та прогностична оцінка закономірностей перебігу процесів психічної і психофізіологічної адаптації сучасних школярів (І. В. Сергета, О. П. Мостова), науково обґрунтовані психогігієнічні основи застосування здоров’язберігаючих технологій у закладі вищої освіти (І. В. Сергета, Н. В. Стоян), встановлені наукові основи комплексної гігієнічної оцінки якості життя та адаптаційних можливостей учнівської і студентської молоді, що перебуває в умовах сучасних закладів освіти різних типів (І. В. Сергета, О. В. Тимощук), науково обґрунтована система моніторингу та профілактики впливу алергенних чинників біологічного походження на стан здоров’я міського населення України (І. В. Сергета, В. В. Родінкова).

Цілий пласт наукових робіт присвячений розгляду актуальних питань профілактичної антропології та медичної психології, зокрема, вивчені особливості зв’язків між конституційними параметрами і показниками кардіоінтервалографії у підлітків з різними типами гемодинаміки (І. В. Сергета, М. М. Шинкарук-Диковицька), визначені особливості зв’язків показників периферичної гемодинаміки з антропометричними параметрами підлітків різних соматотипів (І. В. Сергета, О. Л. Черепаха) та показників реовазограми стегна з антропометричними і соматотипологічними параметрами дівчат і юнаків (І. В. Сергета, О. В. Височанський), встановлені нормативні показники кардіоінтервалографії у практично здорових юнаків і дівчат з різними типами гемодинаміки (І. В. Сергета, В. В. Ковальчук), виявлені клініко-психологічні особливості виникнення депресивних розладів у жінок на тлі інволюції та визначені основні шляхи їх психогігієнічної корекції І. В. Сергета, Т. Г. Редько).

Сьогодні в центрі наукових досліджень працівників кафедри перебувають питання щодо наукового обґрунтування гігієнічних основ професійної орієнтації підлітків та молоді, розроблення інтегральних критеріїв гігієнічної оцінки функціонального стану організму дівчат і юнаків, біоритмологічних принципів раціональної організації діяльності студентів та заходів щодо запобігання хронічної втоми серед учнів середнього і старшого шкільного віку, формування індивідуальної концепції здоров’я дітей, підлітків та молоді, а також вивчення гігієнічних аспектів впливу чинників внутрішньошкільного середовища на стан їх здоров’я, гігієнічна оцінка здоров’язберігаючої компетентності сучасних школярів та особливостей психофізіологічної і психічної адаптації студентів закладів вищої медичної освіти за умов використання дистанційних форм навчання тощо.

День української хустки, 2024 рік.

Зліва направо: Т. В. Шевчук, О. Б. Дударенко, О. Ю. Браткова, І. Л. Дреженкова, Р. В. Теклюк, Т. В. Тисевич, Л. М. Ваколюк, Т. І. Гончарук, Л. О. Процюк.

Результати проведених досліджень стали основою цілого ряду наукових монографій, які видані протягом останнього часу у тісному співробітництві з провідними гігієністами та психофізіологами країни: “Офтальмо-гигиенические аспекты современного визуального окружения детей, подростков и молодежи” (І. В. Сергета, Л. В. Подригало Н. В. Малачкова, 2009), “Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями” (А. М. Сердюк, Н. С. Полька, І. В. Сергета, 2012), “Фізичний розвиток дітей і підлітків та сучасні підходи до оцінки ступеня його гармонійності” (Н. І. Осадчук, І. В. Сергета, 2014), “Навчальний стрес та психофізіологічні критерії оцінки адаптаційних можливостей організму студентів закладів вищої медичної освіти” (В. М. Мороз, С. Ю. Макаров, О. А. Серебреннікова, І. В. Сергета, 2020), “Гігієнічні нормативи рухової активності студентів закладів вищої медичної освіти та шляхи її оптимізації” (І. В. Сергета, В. Г. Бардов, І. Л. Дреженкова, О. Ю. Панчук, 2020), “Гігієнічна діагностика професійної придатності студентів закладів медичної освіти (на прикладі стоматологічних спеціальностей)” (І. В. Сергета, О. Ю. Панчук, О. П. Яворовський О. П., 2020), “Наукові основи комплексної гігієнічної оцінки якості життя та адаптаційних можливостей сучасної учнівської і студентської молоді” (О. В. Тимощук, Н. С. Полька, І. В. Сергета, 2020), “Психофізіологічні та психогігієнічні основи ефективного використання здоров’язберігаючих технологій у закладах вищої освіти” (В. М. Мороз, О. А. Серебреннікова, І. В. Сергета, Н. В. Стоян, 2021), “Особливості психофізіологічної і психічної адаптації студентів медичних закладів вищої освіти за умов використання дистанційних форм навчання та їх урахування у контексті громадського здоров’я” (В.В. Петрушенко, І. В. Сергета, Т.М. Вергелес, 2024) тощо

Нині на кафедрі працюють: завідувач кафедри доцент О. Ю. Браткова, професор І. В. Сергета; доценти: І. Л. Дреженкова, М. А Редчіц, Т. В. Шевчук, Л. М. Ваколюк, О. Б. Дударенко, О. В. Дякова, Н. В. Стоян, Л. О. Процюк, старший викладач Р. В. Теклюк; асистенти: О. Ю. Панчук, Т. І. Гончарук, Т. В. Тисевич, Т. М. Вергелес, старший лаборант А. О. Бондар, лаборанти: Л. М. Стрілецька, Н. Г. Щенсна.

Кафедра загальної гігієни, 2026 рік.

Верхній ряд, зліва направо: Н. В. Стоян, Р. В. Теклюк, Л. О. Процюк, І. В. Сергета, О. Б. Дударенко, Л. М. Ваколюк, Т. В. Тисевич, М. А Редчіц, Нижній ряд, зліва направо: О. Ю. Браткова, О. В. Дякова, Т. В. Шевчук, Т. І. Гончарук, І. Л. Дреженкова

За останні 25 років на базі кафедри захищено 5 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук (І. В. Сергета, О. П. Мостова, В. В. Родінкова, О. Ю. Панчук, О. В. Тимощук) та 23 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук (Л. І. Краснова, І. В. Сергета, І. В. Стемпен, Л. І. Григорчук, А. Ю. Абунада, О. П. Молчанова, М. А. Редчіц, Т. В. Шевчук, Н. В. Малачкова, М. М. Шинкарук-Диковицька, Т. Г. Редько, К. А. Зайцева, О. Ю. Браткова, Б. Р. Боровський, О. Є. Александрова, О. Л. Черепаха, Н. І. Осадчук, О. Б. Дударенко, О. В. Височанський, І. Л. Дреженкова, Н. В. Стоян, В. В. Ковальчук, Т.М. Вергелес).

Співробітниками кафедри виконано 6 планових та 1 господарсько-договірна роботи, виконується 2 комплексних наукових дослідження. Підготовлено проект Державних санітарних правил і норм, видано 9 методичних рекомендацій, 35 інформаційних листів та 9 галузевих нововведень з різних проблем сучасної гігієни.

Наукова діяльність тісно пов’язана з плідною навчально-методичною діяльністю – співробітниками кафедри підготовлено значна кількість навчальних програм з гігієни та екології, охорони праці в галузі, основ екології, основ біоетики, випущені 13 підручників та 47 навчальних посібників, які рекомендовані для використання у навчальному процесі закладів вищої медичної освіти України.