1 жовтня 2025 року відбулося засідання студентського наукового гуртка, на якому відбулося обговорення плану роботи гуртка на 2025-2026 навчальний рік.

На засіданні виступив студент 1 курсу 8-б групи Дмитрук Владислав з доповіддю «Латинізми в сучасній українській мові». Підготовлені цікава доповідь та презентація  стали основою для жвавої дискусії. Було підсумовано, що запозичення з латинської відбувається системно. Вони представлені лексико-семантичними групами, що взаємодіють з власне українською лексикою або ж запозиченими елементами інших мов. Використання запозичених слів у сучасному українському лексиконі не є явищем негативним, навпаки, воно збагачує мову, розширює її стилістичні можливості.

30 жовтня відбулося засідання студентського наукового гуртка кафедри українознавства під керівництвом доцентки Лілії Дмитрук.

З доповідями виступили:

Кушнір Уляна і Шевченко Анастасія (12б) “Культура терміновживання”;

Шевич  Марія (17б)“Склад української медичної термінології”;

Жуган Варвара(17б) “Структурна організація української медичної термінології”;

Губарець Анастасія(17б) “Латинізми в  науковій мові медика”.

Жвава дискусія точилася щодо вживання народних анатомічних, фізіологічних та патологічних  назв-термінів, які   з'явилися в процесі розвитку народної та традиційної медицини, закріпилися в народно-розмовній мові, поряд з іншим емпіричним досвідом стали передаватися від покоління до покоління.

Було підсумовано, що медичну лексику  вважають однією з найдавніших фахових термінологій. Вона формувалась на власній мовній основі, засвоюючи все те, що на час її творення виробила світова цивілізація. Основні українські медичні назви-терміни виникли ще в праслов’янську епоху, відображаючи життя і потреби людини. Перші слова-терміни на позначення частин тіла, недуг та їх лікування з’явилися в усній народній праукраїнській мові, в переказах, легендах, усній народній творчості. Деякі назви  хвороб, мабуть, збереглися ще з дохристиянських часів.

14 листопада у коворкінгу наукової бібліотеки імені Гордія Палія відбулося засідання студентського наукового гуртка кафедри українознавства  “Мовленнєвий етикет”, який  провела доцентка кафедри українознавства Лілія Дмитрук.

Садлій Аліна та Фесюн Поліна (2а) виступили з доповідями  “Український мовленнєвий етикет”.

На засіданні  студенти відпрацьовували правильні формули знайомства, вітання, прощання, подяки, побажання, звертання, привертання уваги,  прохання, поради, пропозиції, згоди, відмови, вибачення, скарги,  розради, компліменту, несхвалення, докору. Практикували правильне використання форм звертання один до одного та до інших. Активно виправляли кальки, суржик, діалект,  інші мовні огріхи, що трапляються у власному мовленні, мовленні молоді, викладачів, пресі, телебаченні, інтернет-виданнях. Адже як і в звичайному житті, так і в лікувальній діяльності, дотримання мовленнєвого етикету має велике значення.   

27 листопада відбулося засідання  студентського наукового гуртка кафедри українознавства під керівництвом доцентки Лілії Дмитрук.

З доповідями виступили:

Коваль Яна, Сенченко Віталіна (10а) ”Особливості творення прізвищ в українській мові” (на прикладі прізвищ одногрупників).

Шишко Олександр, Бойко Назар (10а) “Про що розповідають українські прізвища?”

Захарчук Дар’я, Сірівчук Денис (10а) “Унікальні українські прізвища: рідкісні, унікальні, жартівливі”.

Романчишена Тетяна, Кулініч Артем (10а) “ Хто, коли і як створював українські прізвища?”

Горьова Дар’я, Московчук Дар’я (10а) “Як прізвиська ставали прізвищами?

Латуша Софія, Попадюк Яна (10а) “Як з’явилося по батькові: історія та походження”.

Розмаїтість українських прізвищ здавна зачаровувала людей. Вони, як і прізвища в багатьох інших народів, створювалися переважно від імені батька. Однак серед них є багато таких, що мають зовсім інше походження або й взагалі не піддаються поясненням. Взагалі, за прізвищами можна зрозуміти, звідки походили пращури українців чи до яких верств суспільства вони належали, а також у який історичний час вони могли з'явитися. На засіданні наукового гуртка студенти  розбиралися в цьому, а також досліджували  походження і значення   власних  прізвищ.

11 грудня відбулося засідання студентського наукового гуртка кафедри українознавства під керівництвом доцентки Лілії Дмитрук.

З доповідями виступили:

Паляничка Катерина (9б) “ Вимоги до написання статей”;

Панфілова Дар’я (9б)“Як написати статтю правильно?”

Дмитрук Владислав (8б) “Секрети написання успішної наукової статті”;

Тененева Олександра (9б) “Правила написання тез”;

Брижата Ольга (95) “Рекомендації з написання тез доповіді”.

Написання наукової статті, тез – процес творчий і доволі складний. Він потребує багато зусиль і копіткої праці. Автор наукової роботи має детально вивчити, опрацювати і проаналізувати доступні інформаційні джерела, зробити висновки, додати наукової новизни  та викласти статтю чи тези у доступному і правильному форматі, аби зацікавити читача. Як правильно написати статтю чи тези?Як правильно поділитися своїми спостереженнями та ідеями? На що звернути увагу при оформленні?  Важливо пам’ятати, що тези – це не реферати і не твори. Важливо розуміти, що це не тягар і додатковий вантаж, а можливість автора донести свою ідею та головну думку. Багато корисної інформації студенти отримали під час обговорення таких важливих аспектів написання наукових робіт.

Важливо пам’ятати, що тези – це не реферати і не твори. Важливо розуміти, що це не тягар і додатковий вантаж, а можливість автора донести свою ідею та головну думку.

18 лютого відбулося засідання студентського наукового гуртка на тему «Культура мовлення»  під керівництвом доцента кафедри українознавства Дмитрук Лілії Іванівни.

Виступили студенти Дмитрук Владислав з доповіддю «Культура мовлення» і Коцупатра Марина з доповіддю «НЕ ТРЕБА «РОБИТИ ВИГЛЯД, ЩО ВАС ЦЕ СМУЩАЄ», АБО ЯК СПІЛКУЄТЬСЯ МОЛОДЬ У СОЦМЕРЕЖАХ». Надзвичайно цікава доповідь Марини викликала жваву дискусію в учасників гуртка, адже проблема використання молодіжного сленгу, жаргону, кальок серед молоді є дуже актуальною.

Було підсумовано, що культура мовлення — це не просто дотримання мовних норм, а дзеркало внутрішньої культури, мислення та національної свідомості людини. У сучасному цифровому світі вона визначає якість нашого спілкування та взаєморозуміння. Культура мовлення для медичного працівника — це критично важливий професійний інструмент, який безпосередньо впливає на ефективність лікування та безпеку пацієнта. Культура мовлення медика — це основа клінічної взаємодії, де слово є повноцінною частиною лікувального процесу.

18 березня  відбулося засідання студентського наукового  гуртка на тему «Публічний виступ»  під керівництвом доцента кафедри українознавства Дмитрук Лілії Іванівни.

Заслухані доповіді студентів: Брижатої Ольги «Публічний виступ», Панфілової Дар’ї «Структура публічного виступу», Гончарук Інни «Як подолати страх публічного виступу?», Дмитрука Владислава «Секрети успішного виступу».

Проведене засідання гуртка, присвячене майстерності публічного виступу, підтвердило високу актуальність цієї теми для професійного та особистісного розвитку студентів. У ході засідання учасники опанували теоретичні основи ораторського мистецтва, детально розібрали структуру успішної промови та проаналізували методи подолання страху перед аудиторією. Особливу увагу було приділено культурі мовлення, невербальній комунікації (жестам, міміці, погляду) та вмінню тримати увагу слухачів.

15 квітня  відбулося засідання студентського наукового  гуртка на тему: «Новий український правопис»  під керівництвом доцента кафедри українознавства Дмитрук Лілії Іванівни.

Заслухані доповіді студентів: Гнатюк Діани  «Новий український правопис: за і проти», Дмитрука Владислава «З історії українського правопису», Панфілової Дар’ї  «Новий український правопис і фемінітиви», Сорокіної Алли «Фемінітиви в медицині».

Проведене засідання студентського наукового гуртка засвідчило глибокий інтерес молодих дослідників до процесів нормування, розвитку та модернізації сучасної української мови. Обговорення норм Українського правопису у редакції 2019 року дозволило комплексно оцінити його значення для науки, освіти та щоденної комунікації. Особливу увагу було приділено специфіці застосування нових норм і фемінітивів у медичній документації, наукових текстах, кваліфікаційних роботах студентів та щоденній клінічній практиці, що є критично важливим для формування високої культури мовлення майбутнього лікаря.

18 травня  відбулося засідання студентського наукового  гуртка на тему «Культура професійного мовлення»  під керівництвом доцента кафедри українознавства Дмитрук Лілії Іванівни. У ході засідання були заслухані та обговорені доповіді студентів:

ü Дмитрука Владислава на тему «Культура професійного мовлення медиків», у якій було всебічно проаналізовано лінгвістичні норми медичної дискусії, вимоги до точності використання медичної термінології, а також роль грамотного мовлення у встановленні довірливих стосунків із пацієнтами та колегами.

ü Брижатої Ольги на тему «Культура професійного мовлення педіатрів», яка викликала особливий інтерес гуртківців. Доповідь була присвячена специфіці комунікації лікаря-педіатра, яка вимагає високого рівня психологічного такту, емпатії, вміння адаптувати складні медичні діагнози до сприйняття дитиною та встановлювати ефективний діалог із батьками пацієнта.

Студенти продемонстрували глибоке розуміння того, що професійне мовлення медика має базуватися на принципах гуманізму, високої культури, термінологічної чіткості та мовленнєвого етикету.

*******************************************************************