Співробітниками кафедри виконувалися планові НДР кафедри, серед яких:

2003-2010 рр. «Особливості надання медичної допомоги хворим на амбулаторному та стаціонарному етапах за розповсюджених захворювань внутрішніх органів з урахуванням параметрів якості життя».

2011-2015 рр. «Особливості перебігу гострих та хронічних неспецифічних захворювань органів дихання в поєднанні з патологією серцево-судинної, травної, сечовидільної та ендокринної систем з урахуванням фармакоекономічних показників та параметрів якості життя».

2016-2020 рр. «Особливості діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів у разі їх поєднання: фармакоепідеміологічні, фармакоекономічні аспекти, показники якості життя».

2021-2025 рр. в процесі виконання НДР «Оптимізація курації хворих з розповсюдженими захворюваннями внутрішніх органів з урахуванням генетичних, функціональних, метаболічних чинників, психічного статусу, параметрів якості життя та фармакоекономічних показників».

В рамках виконання планових кафедральних НДР захищено 26 дисертаційних робіт, серед яких:

– 4 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, серед яких:

1. Константинович Т. В. (2011) «Курація хворих на бронхіальну астму за супутніх соматопсихічних станів з урахуванням фармакоекономічних показників та параметрів якості життя» (науковий консультант – проф. Мостовой Ю. М.)
2. Пентюк Н. О. (2011) «Гіпергомоцистеінемія та асоційовані з нею  метаболітні та судинні фактори прогресування фіброзу та цирозу печінки: можливості патогенетичної терапії» (науковий консультант проф. Харченко Н. В.)
3. Распутіна Л. В. (2013) «Епідеміологія, особливості клініки та лікування хворих на гіпертонічну хворобу при поєднанні з ХОЗЛ» (науковий консультант – проф. Мостовой Ю. М.)
4. Демчук А, В. (2016) «Негоспітальна пневмонія на тлі поширених захворювань внутрішніх органів: перебіг, фармакоепідеміологічні аспекти» (науковий консультант – проф. Мостовой Ю. М.);

– 17 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, серед яких:

1. Константинович Т. В. (1998) „Особливості перебігу бронхіальної астми у хворих із супутніми вегетативними розладами та шляхи їх медикаментозної корекції (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
2. Томашкевич Г. І. (2000) «Особливості перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у осіб з обтяженою спадковістю, різними гематологічними маркерами крові та соматотиповими характеристиками» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
3. Ткаченко Т. В. (2001) «Особливості перебігу бронхоектатичної хвороби у осіб з обтяженою спадковістю, різними антигенними структурами крові та соматотиповими характеристиками». (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
4. Распутіна Л. В. (2001) «Поширеність синдрому гіперреактивності бронхів у різних статево-вікових та професійних контингентів населення» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
5. Колошко О.М. (2001) «Вплив бронхіальної астми на функціональний стан серцево-судинної системи» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
6. Демчук А. В. (2003) «Особливості клінічного перебігу негоспітальної пневмонії у осіб молодого віку різних соціальних груп» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
7. Бабійчук Ю. В. (2002) «Динаміка первинної інвалідності, фактори ризику її виникнення, показники якості життя хворих бронхіальною астмою» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
8. Слепченко Н. С. (2005) «Вплив паління на функцію зовнішнього дихання, показники якості життя у підлітків» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
9. Галінська В.О. (2007) «Перебіг бронхіальної астми в осіб інфікованих Chlamydia pneumoniae» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
10. Овчарук М. В. (2009) «Важкі загострення бронхіальної астми: клінічний та фармакоекономічний аналіз» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
11. Цимбалюк Н. В. (2009) «Клініко-епідеміологічні аспекти тромбоемболії легеневої артерії. Вплив антикоагулянтної терапії на клінічні характеристики та параметри якості життя» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
12. Коцур Л. Д. (2010) «Поширеність недіагностованої бронхіальної астми у дітей, вплив різних медикаментозних програм на прогноз та показники якості життя» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
13. Попенко Н. В. (2010) «Вплив системної та інгаляційної ГКС-терапії на розвиток остеопорозу у хворих бронхіальною астмою» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
14. Вільцанюк  О. О. (2012) «Клініко-морфологічна характеристика перебігу негоспітальної пневмонії у пацієнтів із ураженням внутрішніх органів та опійною наркоманією» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
15. Довгань А. О. (2018) «Соматопсихічний фенотип ХОЗЛ: діагностика, ефективність лікування» (науковий керівник – проф. Константинович Т. В.)
16. Діденко Д. В. (2018) «Ішемічна хвороба серця та хронічне обструктивне захворювання легень: особливості діагностики і клінічного перебігу при їх поєднанні» (науковий керівник – проф. Распутіна Л. В.)
17. Черепій Н. В. (2018) «Виявлення хронічного обструктивного захворювання легень у осіб, що вважають себе здоровими. Клінічна характеристика, фактори ризику, якість життя у пацієнтів з вперше діагностованим захворюванням» (науковий керівник – проф. Распутіна Л. В.)

– 5 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії, серед яких:

1. Сідоров А. А (2020) «Прихильність до базисної терапії при ХОЗЛ та її вплив на клінічні та фармакоекономічні показники» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
2. Побережець В. Л. (2022) «ХОЗЛ у поєднанні з дисфункцією скелетних м’язів: клініко-функціональні особливості та індивідуалізація лікування» (науковий керівник проф. Демчук А. В.)
3. Моцюк В. М. (2023) «Мальнутриція та саркопенія у хворих на цироз печінки: поширеність, прогностичне значення, можливості корекції» (Науковий керівник проф. Пентюк Н. О.)
4. Соломончук А. В. (2023) «Гостра серцева недостатність у пацієнтів з інфарктом міокарду: поширеність, клініко-функціональні особливості перебігу, предиктори, що визначають прогноз» (науковий керівник проф. Распутіна Л. В.)
5. Бронюк А. В. (2025) «Хронічна хвороба нирок у пацієнтів гострим інфарктом міокарда: поширеність, предиктори несприятливого перебігу» (науковий керівник проф. Іванов В.П.)

За планом виконуються дисертаційні дослідження на здобуття наукового ступеня доктора філософії, серед яких:

1. Дмітрієв К. Д. (2018-2022) «Особливості клінічного перебігу та ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легень в залежності від поліморфізмів гену ADRB2» (науковий керівник проф. Мостовой Ю. М.)
2. Одноріг Ю.О. (2023-2028) «Діагностичне та прогностичне значення біомаркерів активації макрофагів HMGB1 та sCD163 у хворих на декомпенсований цироз печінки» (науковий керівник проф. Пентюк Н. О.)  

Виконані та захищені науково-дослідні роботи на здобуття наукового ступеня магістра медицини, серед яких:

1. Некрут Д. О. (2014) «Питання коморбідності в структурі патології органів травлення» (науковий керівник проф. Пентюк Н. О.)
2. Гавінська О. В. ( 2017) «Саркопенія у хворих на цироз печінки: поширеність та зв’язок з важкістю захворювання» (науковий керівник проф. Пентюк Н. О.)

Впровадження результатів наукової діяльності в лікувально-діагностичний та навчальний процеси:

Професором Пентюк Н.О. за участю аспіранта Моцюка В.М. було адаптовано та валідизовано україномовну версію шкали сукупного суб'єктивного оцінювання стану пацієнта (Patient-Generated Subjective Global Assessment (PG-SGA)) та інструмент скринінгу мальнутриції при захворюваннях печінки (LDUST) для оцінки нутритивного стану пацієнтів з цирозом печінки. Були визначені референтні значення радіологічних показників м’язової маси в українській популяції. Використання клініко-анамнестичних (PG-SGA, LDUST) та радіологічних інструментів оцінки нутритивного стану у пацієнтів з цирозом печінки були впроваджені в лікувально-дагностичний процес терапевтичного відділення КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1». Використання шкали PG-SGA було імплементовано в навчальний процес кафедри пропедевтики внутрішньої медицини на практичному занятті для студентів 3 курсу медичного факультету з методів обстеження хворого при патології травної системи. Прогностичне значення саркопенії у хворих на цироз печінки впроваджено в навчальний процес кафедр внутрішньої медицини №2 та №3 на практичних заняттях для студентів 4 та 6 курсу медичного факультету присвячених патології гепато-біліарної системи.

На кафедрі протягом проводиться дослідження клінічної ефективності та безпеки нових лікарських засобів для лікування поширених захворювань внутрішніх органів в рамках багатоцентрових рандомізованих досліджень.