Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини

🔬 Наукові інтереси кафедри

Упродовж останніх десятиліть на кафедрі сформувалася потужна наукова школа внутрішньої медицини, що об'єднує дослідження у галузях пульмонології, кардіології, гепатології, клінічної фармакології, коморбідної патології та персоналізованої медицини. Представниками наукової школи захищено докторські та кандидатські дисертації, а результати досліджень знайшли відображення у численних наукових публікаціях, монографіях, патентах та методичних рекомендаціях.

Вінницька школа пульмонології та коморбідної патології

Одним із провідних напрямів діяльності кафедри є вивчення хронічного обструктивного захворювання легень, бронхіальної астми, негоспітальної пневмонії та їх поєднання із серцево-судинними і метаболічними порушеннями. На кафедрі сформувався науковий напрям, присвячений коморбідності при захворюваннях органів дихання, персоніфікації лікування та впровадженню програм легеневої реабілітації.

Кардіологія та кардіоренальні взаємозв'язки

Традиційно вагоме місце у науковій діяльності кафедри займають дослідження ішемічної хвороби серця, гострого інфаркту міокарда, серцевої недостатності, аритмій та кардіоренальних взаємозв'язків. Особлива увага приділяється прогнозуванню перебігу гострого коронарного синдрому, оцінці функціонального стану нирок та визначенню чинників несприятливого прогнозу.

Гепатологія, нутритивний стан та саркопенія

Новим перспективним напрямом наукових досліджень стало вивчення мальнутриції та саркопенії у хворих на цироз печінки. Досліджуються механізми розвитку нутритивної недостатності, роль системного запалення, кишкової мікробної транслокації, міокінів та метаболічних порушень у прогресуванні хронічних захворювань печінки. Значна увага приділяється удосконаленню підходів до оцінки нутритивного стану та прогнозування виживання пацієнтів.

Генетичні, метаболічні та функціональні аспекти внутрішньої медицини

На кафедрі активно розвиваються дослідження, присвячені ролі генетичних поліморфізмів, функціональних та метаболічних змін у формуванні фенотипів захворювань внутрішніх органів, що створює підґрунтя для розвитку персоналізованої медицини.

Якість життя, фармакоекономіка та доказова медицина

Співробітники кафедри одними з перших в Україні започаткували дослідження якості життя та фармакоекономічних аспектів лікування хворих із поширеними захворюваннями внутрішніх органів. Отримані результати сприяли впровадженню принципів доказової медицини та раціональної фармакотерапії у клінічну практику.

Цифрові технології та штучний інтелект

Упродовж останніх років одним із сучасних напрямів досліджень стало вивчення можливостей застосування цифрових технологій і систем штучного інтелекту у внутрішній медицині. На кафедрі проводяться дослідження щодо використання генеративного штучного інтелекту, чат-ботів, цифрових платформ та аналізу медичного контенту для підвищення ефективності курації пацієнтів та вдосконалення освітнього процесу.

Завдяки поєднанню фундаментальних досліджень, клінічної роботи та впровадження сучасних технологій кафедра пропедевтики внутрішньої медицини залишається одним із провідних наукових осередків Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та продовжує традиції Вінницької терапевтичної школи.

📋 Науково-дослідні роботи кафедри (за останні 10 років)

«Персоналізація діагностики та лікування поширених захворювань внутрішніх органів на основі інтегрованого аналізу клінічних, функціональних, метаболічних та цифрових біомаркерів»
Термін: з 2026
«Оптимізація курації хворих з розповсюдженими захворюваннями внутрішніх органів з урахуванням генетичних, функціональних, метаболічних чинників, психічного статусу, параметрів якості життя та фармакоекономічних показників»
Термін: 2021–2025
«Особливості діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів у разі їх поєднання: фармакоепідеміологічні, фармакоекономічні аспекти, показники якості життя»
Термін: 2016–2020
«Особливості перебігу гострих та хронічних неспецифічних захворювань органів дихання в поєднанні з патологією серцево-судинної, травної, сечовидільної та ендокринної систем з урахуванням фармакоекономічних показників та параметрів якості життя»
Термін: 2011–2015
«Особливості надання медичної допомоги хворим на амбулаторному та стаціонарному етапах за розповсюджених захворювань внутрішніх органів з урахуванням параметрів якості життя»
Термін: 2003–2010

🎓 Дисертаційні дослідження

Захищені дисертації науково-педагогічних працівників кафедри (за останні 10 років):

  • Константинович Т. В. — доктор медичних наук, 2011 . Тема: «Курація хворих на бронхіальну астму за супутніх соматопсихічних станів з урахуванням фармакоекономічних показників та параметрів якості життя» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Пентюк Н. О. — доктор медичних наук, 2011 . Тема: «Гіпергомоцистеїнемія та асоційовані з нею метаболітні та судинні фактори прогресування фіброзу та цирозу печінки: можливості патогенетичної терапії» (проф. Харченко Н. В.) .
  • Распутіна Л. В. — доктор медичних наук, 2013 . Тема: «Епідеміологія, особливості клініки та лікування хворих на гіпертонічну хворобу при поєднанні з ХОЗЛ» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Демчук А. В. — доктор медичних наук, 2016 . Тема: «Негоспітальна пневмонія на тлі поширених захворювань внутрішніх органів: перебіг, фармакоепідеміологічні аспекти» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Константинович Т. В. — кандидат медичних наук, 1998 . Тема: «Особливості перебігу бронхіальної астми у хворих із супутніми вегетативними розладами та шляхи їх медикаментозної корекції» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Томашкевич Г. І. — кандидат медичних наук, 2000 . Тема: «Особливості перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у осіб з обтяженою спадковістю, різними гематологічними маркерами крові та соматотиповими характеристиками» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Ткаченко Т. В. — кандидат медичних наук, 2001 . Тема: «Особливості перебігу бронхоектатичної хвороби у осіб з обтяженою спадковістю, різними антигенними структурами крові та соматотиповими характеристиками» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Распутіна Л. В. — кандидат медичних наук, 2001 . Тема: «Поширеність синдрому гіперреактивності бронхів у різних статево-вікових та професійних контингентів населення» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Колошко О. М. — кандидат медичних наук, 2001 . Тема: «Вплив бронхіальної астми на функціональний стан серцево-судинної системи» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Бабійчук Ю. В. — кандидат медичних наук, 2002 . Тема: «Динаміка первинної інвалідності, фактори ризику її виникнення, показники якості життя хворих бронхіальною астмою» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Демчук А. В. — кандидат медичних наук, 2003 . Тема: «Особливості клінічного перебігу негоспітальної пневмонії у осіб молодого віку різних соціальних груп» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Слепченко Н. С. — кандидат медичних наук, 2005 . Тема: «Вплив паління на функцію зовнішнього дихання, показники якості життя у підлітків» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Галінська В. О. — кандидат медичних наук, 2007 . Тема: «Перебіг бронхіальної астми в осіб, інфікованих Chlamydia pneumoniae» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Овчарук М. В. — кандидат медичних наук, 2009 . Тема: «Важкі загострення бронхіальної астми: клінічний та фармакоекономічний аналіз» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Цимбалюк Н. В. — кандидат медичних наук, 2009 . Тема: «Клініко-епідеміологічні аспекти тромбоемболії легеневої артерії. Вплив антикоагулянтної терапії на клінічні характеристики та параметри якості життя» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Коцур Л. Д. — кандидат медичних наук, 2010 . Тема: «Поширеність недіагностованої бронхіальної астми у дітей, вплив різних медикаментозних програм на прогноз та показники якості життя» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Попенко Н. В. — кандидат медичних наук, 2010 . Тема: «Вплив системної та інгаляційної ГКС-терапії на розвиток остеопорозу у хворих бронхіальною астмою» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Вільцанюк О. О. — кандидат медичних наук, 2012 . Тема: «Клініко-морфологічна характеристика перебігу негоспітальної пневмонії у пацієнтів із ураженням внутрішніх органів та опійною наркоманією» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Довгань А. О. — кандидат медичних наук, 2018 . Тема: «Соматопсихічний фенотип ХОЗЛ: діагностика, ефективність лікування» (проф. Константинович Т. В.) .
  • Діденко Д. В. — кандидат медичних наук, 2018 . Тема: «Ішемічна хвороба серця та хронічне обструктивне захворювання легень: особливості діагностики і клінічного перебігу при їх поєднанні» (проф. Распутіна Л. В.) .
  • Черепій Н. В. — кандидат медичних наук, 2018 . Тема: «Виявлення хронічного обструктивного захворювання легень у осіб, що вважають себе здоровими. Клінічна характеристика, фактори ризику, якість життя у пацієнтів з вперше діагностованим захворюванням» (проф. Распутіна Л. В.) .
  • Сидоров А. А. — доктор філософії, 2020 . Тема: «Прихильність до базисної терапії при ХОЗЛ та її вплив на клінічні та фармакоекономічні показники» (проф. Мостовой Ю. М.) .
  • Побережець В. Л. — доктор філософії, 2022 . Тема: «ХОЗЛ у поєднанні з дисфункцією скелетних м’язів: клініко-функціональні особливості та індивідуалізація лікування» (проф. Демчук А. В.) .
  • Моцюк В. М. — доктор філософії, 2023 . Тема: «Мальнутриція та саркопенія у хворих на цироз печінки: поширеність, прогностичне значення, можливості корекції» (проф. Пентюк Н. О.) .
  • Соломончук А. В. — доктор філософії, 2023 . Тема: «Гостра серцева недостатність у пацієнтів з інфарктом міокарда: поширеність, клініко-функціональні особливості перебігу, предиктори, що визначають прогноз» (проф. Распутіна Л. В.) .
  • Бронюк А. В. — доктор філософії, 2025 . Тема: «Хронічна хвороба нирок у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда: поширеність, предиктори несприятливого перебігу» (проф. Іванов В. П.) .
Поточні дослідження здобувачів:

Дмітрієв К. Д. — доктор філософії (виконується, 2018–2022) .
Тема: «Особливості клінічного перебігу та ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легень в залежності від поліморфізмів гену ADRB2» (проф. Мостовой Ю. М.) .

Одноріг Ю. О. — доктор філософії (виконується, 2023–2028) .
Тема: «Діагностичне та прогностичне значення біомаркерів активації макрофагів HMGB1 та sCD163 у хворих на декомпенсований цироз печінки» (проф. Пентюк Н. О.) .

⚙️ Інша наукова активність

Наукові здобутки кафедри за 2021–2025 роки

Упродовж 2021–2025 років співробітники кафедри активно розвивали фундаментальні та клінічні дослідження, результати яких отримали широке національне та міжнародне визнання.

Наукові здобутки кафедри 2021–2025

За звітний період науковцями кафедри опубліковано понад 50 статей у виданнях, що індексуються міжнародними наукометричними базами Scopus та Web of Science, у тому числі у журналах першого та другого квартилів (Q1–Q2). Значна частина публікацій виконана у співпраці з науковими центрами та професійними товариствами Європи, зокрема Європейським респіраторним товариством (European Respiratory Society).

Вагомим напрямом наукової діяльності стала публікаційна активність у вітчизняних фахових виданнях. Упродовж п’яти років співробітниками кафедри опубліковано понад 100 наукових праць у виданнях, включених до Переліку наукових фахових видань України категорії Б, що висвітлюють результати досліджень у галузях пульмонології, кардіології, гастроентерології, гепатології, клінічної фармакології та коморбідної патології.

Наукові результати кафедри знайшли відображення у монографічних виданнях та розділах міжнародних монографій. Зокрема, у 2023 році опубліковано розділ у монографії «Digital Respiratory Healthcare», виданій Європейським респіраторним товариством (ERS Monograph). Крім того, співробітники кафедри брали участь у підготовці навчальних посібників і довідкових видань для студентів та лікарів-практиків.

Інноваційна діяльність кафедри підтверджується отриманням двох патентів України на корисні моделі у 2024 році та трьох свідоцтв про реєстрацію авторського права на твори. Розробки стосуються створення нанокомпозитних імплантатів з антимікробними властивостями та проблеми антибіотикорезистентності.

Наукові дослідження кафедри характеризуються міждисциплінарним підходом та активною міжнародною співпрацею. Результати досліджень публікувалися у провідних міжнародних журналах European Respiratory Journal, ERJ Open Research, Current Opinion in Pulmonary Medicine, Breathe, Croat Medical Journal, Monaldi Archives for Chest Disease та інших.

Таким чином, упродовж 2021–2025 років кафедра забезпечувала стабільно високий рівень наукової продуктивності, успішно поєднуючи фундаментальні та клінічні дослідження, міжнародну співпрацю, інноваційну діяльність і підготовку наукових кадрів.

Впровадження результатів наукової діяльності

Професором Пентюк Н.О. за участю аспіранта Моцюка В.М. було адаптовано та валідизовано україномовну версію шкали сукупного суб'єктивного оцінювання стану пацієнта (Patient-Generated Subjective Global Assessment (PG-SGA)) та інструмент скринінгу мальнутриції при захворюваннях печінки (LDUST) для оцінки нутритивного стану пацієнтів з цирозом печінки. Були визначені референтні значення радіологічних показників м’язової маси в українській популяції. Використання клініко-анамнестичних (PG-SGA, LDUST) та радіологічних інструментів оцінки нутритивного стану у пацієнтів з цирозом печінки були впроваджені в лікувально-дагностичний процес терапевтичного відділення КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1». Використання шкали PG-SGA було імплементовано в навчальний процес кафедри пропедевтики внутрішньої медицини на практичному занятті для студентів 3 курсу медичного факультету з методів обстеження хворого при патології травної системи. Прогностичне значення саркопенії у хворих на цироз печінки впроваджено в навчальний процес кафедр внутрішньої медицини №2 та №3 на практичних заняттях для студентів 4 та 6 курсу медичного факультету присвячених патології гепато-біліарної системи.

Клінічні дослідження

На кафедрі проводяться дослідження клінічної ефективності та безпеки нових лікарських засобів для лікування поширених захворювань внутрішніх органів у рамках міжнародних багатоцентрових рандомізованих досліджень.

Магістерські роботи

  • Некрут Д. О. (2014). «Питання коморбідності в структурі патології органів травлення» (науковий керівник — проф. Пентюк Н. О.)
  • Гавінська О. В. (2017). «Саркопенія у хворих на цироз печінки: поширеність та зв’язок з важкістю захворювання» (науковий керівник — проф. Пентюк Н. О.)